Дроботько Віктор Григорович

Визначення і загальна характеристика

ДРОБО́ТЬКО Віктор Григорович (12(24). 11. 1885, с. Дігтярі Прилуц. пов. Полтав. губ., нині Срібнян. р-ну Черніг. обл. — 10. 09. 1966, Київ) — мікробіо­лог. Доктор біо­логічних наук (1936, без захисту дис.), професор (1945), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1968, посмертно). Державні нагороди СРСР. Закін. Університет св. Во- лодимира у Києві (1913). Золота медаль та Премія ім. М. Пирогова за студент. дослідж. «К этиологии артерио­склероза». Залишений при Університеті професор. стипендіатом, але через «неблагонадійність» не зміг скори­статися з цього. Працював земським лікарем (1914–16); лікарем, засн. і зав. сан.-бактеріол. лабораторії Ромен. лікарні (Полтав. губ., нині Сум. обл., 1916–25); асист. Київ. сан.-бактеріол. ін­ституту (нині Ін­ститут епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ, 1925–31); від 1931 — в Ін­ституті мікробіо­логії і вірусології АН УРСР (Київ): засн. і завідувач від­ділу мед. мікробіо­логії, 1944–62 — директор, від 1963 — наук. консультант. Голова Укр. товариства епідеміологів, мікробіо­логів та інфекціоністів (1948–58). Відп. ред. «Мікробіо­логічного журналу» (1946–65). Досліджував теор. і практичні про­блеми мед. мікробіо­логії. Осн. праці присвяч. біо­логії патоген. видів ентеробактерій, мікобактерій туберкульозу, їх мінливості, бактеріофагії, етіології стахіботріотоксикозу та рино­склероми, хіміотерапії бактеріал. інфекцій, ви­вчен­ню фітонцидів і антибіо­тиків з вищих рослин (спів­автор «Іманіну» та «Новоіманіну»). Провів фундам. дослідж. хіміотерапії низки інфекц. захворювань (зокрема черев. та висип. тифів, дизентерії, дифтерії, коклюшу, бруцельозу, туберкульозу), механізму дії хіміотерапевт. засобів. Описав явище псевдобактеріофагії у синьогній. палички. Ви- вчав обмін речовин бактерій кишк.-тифоз. групи. Об­ґрунтував (у спів­авт.) природу стахіботріотоксикозу та способи боротьби з ним. Автор дослідж. «Данило Кирилович Заболотний» (К., 1958).

Пр.: К во­просу о борьбе с брюшным тифом // Профилакт. медицина. 1926. № 7–8; Мʼясні отрує­н­ня. К., 1934; Етюди з живле­н­ня й диха­н­ня бактерій кишкової групи // МКЖ. 1938. № 3; Хіміотерапія бруцельозу. Ви­пробува­н­ня сульфамідів на екс­периментальному бруцельозі у білих мишей // Там само. 1941. Т. 8, № 1; Біо­логічно активні речовини мікробного та іншого походже­н­ня // Ювіл. зб. АН УРСР. К., 1947; Современ­ная химиотерапия инфекцион­ных болезней. К., 1949; За пошире­н­ня мікробіо­логічних досліджень в галузі сільського господарства на Україні // МКЖ. 1953. Т. 15, № 1; Антимикробные вещества высших растений Украины. К., 1958 (спів­автор); Природа антибіо­тиків // МКЖ. 1960. Т. 22, № 4.

Літ.: Віктор Григорович Дроботько // МКЖ. 1966. Т. 28, № 5; Виктор Григорьевич Дроботько // Микробиология. 1967. Т. 36, № 1; Дяченко С. С. Академік АН УРСР В. Г. Дроботько — вчений і людина (До 90-річчя від дня народж.) // МКЖ. 1975. Т. 37, № 4; Коваленко О. Вірність науковій істині // Вісн. НАНУ. 2005. № 11.

І. Г. Скрипаль

Завантажити статтю