Дроб’язгіна Валентина Іванівна
ДРОБ’Я́ЗГІНА Валентина Іванівна (24. 05. 1947, Львів) — композитор, педагог. Член НСКУ (1973). Закін. Харків. інститут мистецтв (1971; кл. В. Борисова), асистентуру-стажування у Київ. консерваторії (1981; кл. М. Скорика). Викл. Ворошиловгр. муз. (нині Луганськ, 1971–72) та Харків. культ.-осв. (1972–73) училищ; від 1973 — у Харків. університеті мистецтв: від 1995 — доцент кафедри композиції та інструментовки.
Літ.: Черкашина М. В ритмах сучасності // КіЖ. 1976, 28 берез.; Конькова Г. Желание быть услышанным // Сов. музыка. 1984. № 10; Очеретовська Н. Л. Біля чистих джерел // Муз. Харківщина: Зб. наук. пр. Харків. інституту мистецтв. 1992.Додаткові відомості
- Основні твори
- варіації для струн. квартету (1967); дивертисмент для камер. оркестру (1969); концерт для фортепіано з оркестром (1971); токата (1973), соната (1978), сюїта «Знаки Зодіаку» (1995) для фортепіано; камерна сюїта для 11-ти інструментів та фортепіано (1977); кантата для хору та інструм. ансамблю «Час кращих» на сл. М. Асєєва і М. Свєтлова (1979); фреска «Софія Київська» для симф. оркестру (1981); дит. балет «Руки, ноги, черевички» (1994); хор. концерт «Травневий сад» (1998); 4 п’єси в стилі фольк-джаз «Весняні барви» для фортепіано, голосу та дзвіночків (2000); «Український триптих» на сл. Т. Шевченка та Л. Талалая (2003), «Сум’яття душі» на сл. О. Романовського (2007) для мішаного хору без супроводу; п’єси для оркестру нар. інструментів, естрад. та джаз. оркестрів; хори без супроводу на сл. С. Єсеніна, Л. Завальнюка, І. Бондаренко; твори для дітей — хор. та сольні пісні в супроводі фортепіано, п’єси для різних інструментів (скрипка, фортепіано, валторна, тромбон), фортепіанні ансамблі в 4 руки та ін.
- Основні праці
- Оркестр бароко: Метод. рекомендації для студентів істор.-теор. ф-ту. Х., 1991; Деякі риси оркестрового стилю М. Равеля // Актуал. проблеми муз. і театр. мистецтва. Мистецтвознавство, педагогіка та виконавство: Мат. міжвузів. наук.-пед. конф. 22–23 груд. 1999. Х., 1999.
Завантажити статтю
Людина 
