Дроб’язко Борис Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ДРОБ’Я́ЗКО Борис Андрійович (23. 07 (04. 08). 1874, с. Таранівка ? Харків. губ. — ?) — живописець. Вільний слухач АМ (1893–1900; викл. П. Ковалевський). Член гуртка місц. художників (1902), Товариства харків. художників (1906). Учасник мистецьких виставок у Харкові, Катеринославі (нині Дніпропетровськ), Києві від 1902. Осн. теми — національна, драм. сучасність. Для творчості характерні фрагментарність композиції, декоративність, експресія. Автор полотен із простим сюжетом, звернених до поет. обра- зів українок, пейзажів, етюдів з образами простих людей, тварин. Після 1915 доля невідома.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Кобзар» (1899), «Переселенці» (1900), «Катерина», «Лірник», «Вмерла», «Нове намисто» (усі — 1901), «На городі» (1902), «Наречена з дружками», «На березі», «Надвечір’я» (усі — 1903), «У баби шептухи», «Ниточка обірвалась», «Пастушок», «Бідні» (усі — 1905), «Гайдамака», «Квітчають гільце», «Робітник», «Весною», «Собака» (усі — 1906), «Чепуруха», «Дівка», «Молодичка» (усі –1907), «Веснянка» (бл. 1910), «Бабуся» (бл. 1911).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
