КРУГЛИ́ЦЬКИЙ Микола Микола­йович (15. 08. 1935, с. Вовчинець, нині Кельменецького ра­йону Чернівецької обл. — 20. 04. 1985, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1967), професор (1969). Державна пре­мія УРСР у галузі науки і техніки (1969). Премія Ради Міністрів СРСР (1988). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1960). Від­тоді працював в Ін­ститутах АН УРСР у Києві: загальної та неорганічної хімії (1960–68), колоїдної хімії та хімії води (1968–85 — завідувач від­ділу фізико-хімічної механіки дис­персних систем та матеріалів і водночас 1969–74 — за­ступник директора з наукової роботи). За сумісництвом 1963–66 — за­ступник начальника науково-організаційного від­ділу, за­ступник головного вченого секретаря Президії АН УРСР. Ви­вчав про­блеми колоїдної хімії та фізико-хімічної механіки дис­персних систем і матеріалів. Роз­робляв фізико-хімічну теорію та методи керува­н­ня властивостями дис­персних систем різного складу і технічного при­­значе­н­ня. Об­ґрунтував коефіцієнти і критерії стійкості структурованих дис­персій, створив схему регулюва­н­ня їхніх структурно-механічних показників. Сформулював основні закономірності термосоле­стійкості дис­персій глинистих мінералів.