Друга конференція ОУН(б)

ДРУ́ГА КОНФЕРЕ́НЦІЯ ОУН(б) Від­булася у квітні (за ін. даними — у березні) 1942 в одному з сіл побл. Львова. У конф. взяли участь «урядуючий» провід­ник М. Лебедь, чл. центр. і кра­йового проводів ОУН(б) Д. Мирон, І. Климів, В. Кук, Я. Старух, З. Матла, Д. Клячківський, М. Турчманович, Д. Маївський та М. Степаняк, які роз­глянули й ухвалили політ., організац. і ви­шкіл. по­станови стосовно осн. аспектів діяльності ОУН(б). У політ. по­становах під­креслено, що ОУН(б) враховує «близьку можливість збройної боротьби за Українську Державність в слушний час (роз­би­т­тя Москви, загальне виснаже­н­ня, зовнішнє і внутрішнє потрясі­н­ня Німеч­чини)» та планово мобілізує сили для створе­н­ня і роз­будови влас. рев.-політ. і військ. сил, організації широкого фронту боротьби поневолених народів Сх. і Зх. Європи тощо. Гол. зав­да­н­ня — боротьба з моск. імперіалізмом та всіма формами «політичного і культурного москвофільства», залагодже­н­ня польс.-укр. від­носин (за умови ви­зна­н­ня поляками соборності всіх укр. земель). Також ви­знано доцільним не брати участі в антиєвр. акціях. Організац. і ви­шкіл. по­станови орієнтували ОУН(б) на згуртува­н­ня влас. сил, пошире­н­ня кадрової роботи на Сх. України, обʼ­єд­на­н­ня під прапорами ОУН(б) усіх державотвор. елементів українського народу, узгодже­н­ня вихова­н­ня членства з потребами рев. боротьби «на тлі життя і дія­н­ня, а не теоретичного балакунства і буквоїдства». Конф. під­твердила негативне ставле­н­ня ОУН(б) до нім. політики в Україні, зорієнтувала її чл. на роз­горта­н­ня широкої військ.-під­готов. праці, створила під­ґрунтя для зброй. ви­ступу навесні 1943 під гаслами актив. боротьби за Українську Державність.

Завантажити статтю