Друга сигнальна система

ДРУ́ГА СИГНА́ЛЬНА СИСТЕ́МА — властива людині система умовнорефлекторних звʼязків, які формуються при дії мовних сигналів. Поня­т­тя за­пропонував І. Па­влов, ви­значивши її як над­звич. додаток до механізму нерв. діяльності, що виник у процесі еволюції тварин. світу на етапі появи людини. Вона характеризує узагальнене від­ображе­н­ня навколиш. дійсності у ви­гляді понять, зміст яких фіксується в словах, вимовлених вголос чи просебе, почутих або побачених при читан­ні, матем. символах, образах худож. творів тощо. Д. с. с. соціально детермінована, сформувалася в результаті колектив. труд. діяльності, в процесі соц. роз­витку як засіб спілкува­н­ня між людьми, пере­дачі умінь, знань та навичок ін. членам спільноти. Роз­виток Д. с. с. роз­ширив і якісно змінив вищу нерв. діяльність людини, вніс новий принцип у функціонува­н­ня кори великих пів­куль головного мозку. Словес. сигналами людина від­значає все, що спри­ймає за допомогою рецепторів. Слово як сигнал сигналів дає можливість абстрагуватися від конкрет. предметів і явищ; людина спри­ймає його не як окремий звук чи суму звуків, а як від­повід­не поня­т­тя, тобто його смислове значе­н­ня. Отже, роз­виток словес. сигналізації зробив можливим узагальне­н­ня й абстрагува­н­ня, що зна­йшло вираже­н­ня в поня­т­тях людини. На базі Д. с. с. виникли люд. сві­домість, здатність уявляти світ не лише таким, яким він є, але й таким, яким він повинен бути, тобто здатність його актив. пере­будови від­повід­но до вимог соц. роз­витку.

Вче­н­ня про вищу нерв. діяльність дало можливість роз­крити закономірності функціонува­н­ня Д. с. с. Осн. закони збудже­н­ня і гальмува­н­ня є спільними для першої сигнальної системи і Д. с. с. Збудже­н­ня будь-якого пункту кори великих пів­куль у людини спричиняє звʼязок із зонами сприйня­т­тя мови та її вираже­н­ня, тобто сенсор. та мотор. центрами мови. Залежно від характеру по­дразників Д. с. с. має в корі цілком окреслену локалізацію. У скроневих долях мозку роз­міщений сенсор. центр мови — центр Верніке. При руйнуван­ні цієї ділянки людина чує, але не ро­зуміє значе­н­ня почутого. Мотор. центр мови — центр Брока — локалізований у лобній долі лівої пів­кулі. Він посилає імпульси до мовнорухових органів, унаслідок чого людина може вимовляти слова, а також писати. У праворуких мотор. центр роз­винений у лівій пів­кулі, у лівшів — у правій. При руйнуван­ні ділянки цього центру людина втрачає здатність говорити, хоча ро­зуміє, коли до неї звертаються усно чи письмово.

Друга і перша сигнал. системи взаємоповʼязані. У людини сприйня­т­тя, уява і більшість від­чут­тів по­значаються словесно. Отже, збудже­н­ня першої сигнал. системи, викликані конкрет. сигналами від предметів і явищ навколиш. світу, надходять у Д. с. с. Функціонува­н­ня першої сигнал. системи без участі другої (за винятком випадків патології) можливе лише у дітей до оволоді­н­ня мовою.

Слово у людини є замін­ником не лише простих по­дразників, але й їхніх складних комбінацій і взаємозвʼязків; тому система словес. по­дразників як кількісно, так і якісно пере­важає систему без­посеред. умовних сигналів. Можливість заміни без­посеред. сигналів словесними надає вищій нерв. діяльності людини специфіч. особливостей, що від­різняють її від вищої нерв. діяльності тварин. Ана- літ.-синтетична діяльність мозку людини може здійснюватися не лише шляхом оперува­н­ня без­посеред. враже­н­нями та від­чу­т­тями, а й словом, а отже, завдяки наявності Д. с. с. можливе абстрагува­н­ня аналіт.-синтетич. процесу від дійсності. Це значно роз­ширює можливості при­стосува­н­ня організму до довкі­л­ля: у людини може сформуватися правильне уявле­н­ня про від­повід­ні явища та предмети без без­посеред. контакту з навколиш. світом.

Завантажити статтю