Друга сигнальна система
Визначення і загальна характеристика
ДРУ́ГА СИГНА́ЛЬНА СИСТЕ́МА — властива людині система умовнорефлекторних зв’язків, які формуються при дії мовних сигналів. Поняття запропонував І. Павлов, визначивши її як надзвич. додаток до механізму нерв. діяльності, що виник у процесі еволюції тварин. світу на етапі появи людини. Вона характеризує узагальнене відображення навколиш. дійсності у вигляді понять, зміст яких фіксується в словах, вимовлених вголос чи просебе, почутих або побачених при читанні, матем. символах, образах худож. творів тощо. Д. с. с. соціально детермінована, сформувалася в результаті колектив. труд. діяльності, в процесі соц. розвитку як засіб спілкування між людьми, передачі умінь, знань та навичок ін. членам спільноти. Розвиток Д. с. с. розширив і якісно змінив вищу нерв. діяльність людини, вніс новий принцип у функціонування кори великих півкуль головного мозку. Словес. сигналами людина відзначає все, що сприймає за допомогою рецепторів. Слово як сигнал сигналів дає можливість абстрагуватися від конкрет. предметів і явищ; людина сприймає його не як окремий звук чи суму звуків, а як відповідне поняття, тобто його смислове значення. Отже, розвиток словес. сигналізації зробив можливим узагальнення й абстрагування, що знайшло вираження в поняттях людини. На базі Д. с. с. виникли люд. свідомість, здатність уявляти світ не лише таким, яким він є, але й таким, яким він повинен бути, тобто здатність його актив. перебудови відповідно до вимог соц. розвитку.
Вчення про вищу нерв. діяльність дало можливість розкрити закономірності функціонування Д. с. с. Осн. закони збудження і гальмування є спільними для першої сигнальної системи і Д. с. с. Збудження будь-якого пункту кори великих півкуль у людини спричиняє зв’язок із зонами сприйняття мови та її вираження, тобто сенсор. та мотор. центрами мови. Залежно від характеру подразників Д. с. с. має в корі цілком окреслену локалізацію. У скроневих долях мозку розміщений сенсор. центр мови — центр Верніке. При руйнуванні цієї ділянки людина чує, але не розуміє значення почутого. Мотор. центр мови — центр Брока — локалізований у лобній долі лівої півкулі. Він посилає імпульси до мовнорухових органів, унаслідок чого людина може вимовляти слова, а також писати. У праворуких мотор. центр розвинений у лівій півкулі, у лівшів — у правій. При руйнуванні ділянки цього центру людина втрачає здатність говорити, хоча розуміє, коли до неї звертаються усно чи письмово.
Друга і перша сигнал. системи взаємопов’язані. У людини сприйняття, уява і більшість відчуттів позначаються словесно. Отже, збудження першої сигнал. системи, викликані конкрет. сигналами від предметів і явищ навколиш. світу, надходять у Д. с. с. Функціонування першої сигнал. системи без участі другої (за винятком випадків патології) можливе лише у дітей до оволодіння мовою.
Слово у людини є замінником не лише простих подразників, але й їхніх складних комбінацій і взаємозв’язків; тому система словес. подразників як кількісно, так і якісно переважає систему безпосеред. умовних сигналів. Можливість заміни безпосеред. сигналів словесними надає вищій нерв. діяльності людини специфіч. особливостей, що відрізняють її від вищої нерв. діяльності тварин. Ана- літ.-синтетична діяльність мозку людини може здійснюватися не лише шляхом оперування безпосеред. враженнями та відчуттями, а й словом, а отже, завдяки наявності Д. с. с. можливе абстрагування аналіт.-синтетич. процесу від дійсності. Це значно розширює можливості пристосування організму до довкілля: у людини може сформуватися правильне уявлення про відповідні явища та предмети без безпосеред. контакту з навколиш. світом.