Дружинець Богдан Теодорович
ДРУЖИНЕ́ЦЬ Богдан Теодорович (30. 07. 1928, с. Конюхів, нині Стрий. р-ну Львів. обл. — 25. 04. 1963, м. Стрий) — живописець і графік. Закін. Львів. художнє училище (1952). Відтоді працював у Стрий. майстерні Львів. відділ. «Укоопхудожник». Осн. жанри — портрет і пейзаж; техніки — олій. живопис, акварель, рисунок олівцем. Створював полотна у реаліст. манері. Учасник місц., обл., респ. мистецьких виставок від 1952. Персон. — посмертна у Стрию (1996). Окремі роботи зберігаються у Стрий. краєзнав. музеї «Верховина», Літ.-мист. музеї Будинку працівників освіти у Стрию.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Автопортрет», «І. Франко», «Леся Українка», «Батько», «Мати», «Дружина» (усі — 1950–60-і рр.), «О. Довбуш» (1954), «Страйк робітників Стрийських залізничних верств 1918 р.», «Робітнича рада в Стрию» (обидва — 1956), «Стрий у вересні 1939» (1957), «Гуцулка», «Учитель (К. Левченко)» (обидва — 1958), «Ліс у Карпатах» (1959), «Чоловік» (1960), «Карпатський пейзаж» (1962); «Т. Шевченко (“Караюсь, мучусь, але не каюсь”)», «Куди ж тепер?», «Сантрійка» (усі — 1960; співавт. І. Венгринович).
Рекомендована література
- Савчин Р. Зоря, яка палає // Гомін волі. 1996, 2 квіт.
Фотоілюстрації
. 1958. polotno, oliya.jpg "«Учитель (К. Левченко)». 1958. Полотно, олія")
Завантажити статтю
Людина 
