Друченко Олекса
ДРУЧЕ́НКО Олекса (09. 02. 1903, м. Дубно, нині Рівнен. обл. — 13. 08. 1983, Львів) — живописець. Навч. в іконопис. школі-майстерні Почаїв. лаври (нині Терноп. обл., 1925–26), Мист. школі О. Новаківського у Львові (1928–29), Львів. мист.-пром. школі (серед. 1930-х рр.), Варшав. АМ (1938–39; майстерня Ф. Коварського). Мобілізований рад. владою у буд. батальйон, відправлений на Урал, де перебував до 1945. Від 1946 — у Львові: декоратор у драм. театрі ім. М. Заньковецької, від 1947 — асист.-інструктор зі стінної поліхромії в училищі декор.-приклад. мистецтва. Створив для Львів. істор. музею темат. панно ідеол. спрямування, що відображали життя народу в дорад. період («Стара Галичина. Селянка боронує поле», «Кузня за панської Польщі», «В очікуванні роботи. Безробітні»). У краєвидах Д. гармонійно поєднано кольори, витончено зіставлено теплі й холодні тони; наявна колорист. домінанта у композиц. вирішенні. Золотаво-багряна, зеленувато-жовта та волошково-блакитна барви створюють гармонію, надаючи творам відповід. настрою, особливо у зображенні архіт. мотивів. Низку творів присвяч. гуцул. побуту, святк. подіям. Своєрідними є натюрморти Д. — експресивні, колористично наповнені, подані у психол.-настроєвому ключі. 2005 у Музеї-садибі Устияновичів (с. Вовків Пустомитів. р-ну Львів. обл.) проведено виставку творів Д. Роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Горішня церква в селі Космач» (1946), «Квіти польові» (1950–60-і рр.), «Селянська хата» (1955), «Автопортрет» (1956; 1969), «Гірська течія», «Карпатський краєвид» (обидва — 1950-і рр.), «Легінь із села Космач» (1957), «Гуцулка», «Гуцул», «Космачанка» (усі — 1958), «Стара хата», «Космач. Ріка Пістинська», «Перед дощем. Село Космач» (усі — 1959), «Натюрморт з апельсинами», «На річці Штабині» (обидва — 1960), «Над рікою» (1960-і рр.), «На окраїнах Карпат. Село Космач», «Гуцулка з вишивкою» (обидва — 1965), «Натюрморт із дзвіночками» (1966), «Гуцульське весілля. Молоду ведуть», «Гуцульське весілля. Перед хатою» (обидва — 1968); екслібриси — Лесі Українки, І. Франка, О. Новаківського, В. Вітрука, автоекслібриси (усі — 1960-і рр.).
Рекомендована література
- Кравченко Я. З пенатів школи Новаківського (До 100-річчя від дня народж. О. Друченка) // ОМ. 2004. № 4;
- Його ж. Забутий співець Космача // Дзвін. 2006. № 7.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
