Дрягін Євген Павлович
ДРЯ́ГІН Євген Павлович (04. 03. 1918, м. Смоленськ, Росія — 27. 03. 1984, Сімферополь) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1969), професор (1971). Закін. Казах. пед. інститут (Алма-Ата, нині Алмати; 1940). Учителював. Працював завідувач кафедри російської мови та літ-ри Ленінабад. учит. інституту (Таджикистан, 1947–53); доцент Ростов. університету і Таганроз. пед. інституту (1953–67; обидва — РФ); завідувач кафедри рос. та зарубіж. літ-ри Орєхово-Зуєв. пед. інституту (Моск. обл.) і в. о. завідувача кафедри Моск. пед. інституту (1967–70); ст. н. с. НДІ нац. шкіл Міністерства освіти РРФСР, водночас — професор кафедри рад. літ-ри Моск. обл. пед. інституту (1970–72); завідувач кафедри рос. та зарубіж. літ-ри Сімфероп. університету (1972–84). Осн. частина дослідж. Д. присвяч. творчості М. Шолохова, зокрема впливу його худож. традиції на літературу ін. народів СРСР.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вдохновенное мастерство: Образы, язык, стиль «Поднятой целины». Ростов-на-Дону, 1958; О некоторых особенностях типизации характеров в «Тихом Доне» // Науч. докл. ВШ. Филол. науки. 1962. № 4; Шолохов и советский роман. Ростов-на-Дону, 1966; Мастерство Шолохова-пейзажиста: Сб. ст. Москва, 1972.
Завантажити статтю
Людина 
