Дубенко Прокіп Михайлович

ДУБЕ́НКО Прокіп Михайлович (псевд. — Дуб; бл. 1841, за ін. даними — бл. 1844, с. Макіївка, нині Носів. р-ну Черніг. обл. — після 1900, там само) — кобзар. У дитинстві втратив зір. Навч. гри на кобзі в І. Братиці. У Д. був гарний голос. На кобзі грав майстерно. Поводирем був його син Павло. Із популяр. кобзарем зустрічався чес. етнограф Л. Куба, який влітку 1886 гостював у поміщика В. Вовка-Карачаєвського. Л. Куба зробив графіч. портрет Д., замалював і детально описав його кобзу як типовий зразок укр. нар. інструментарію. Д. виступав у Ніжині, ін. містах і селах Чернігівщини. У репертуарі — думи («Про Б. Хмельницького і Барабаша», «Про трьох братів Азовських», «Про козака Голоту»), духовні та гуморист. пісні.

Літ.: Мольнар М. Людвік Куба про Україну. К., 1963; Баклан О. Макіївські кобзарі // Сіверян. літопис. 1996. № 5; Таланти знані та маловідомі // Співоче поле Чернігівщини: Календар 2004. К., 2003.

Б. М. Жеплинський

Рекомендована література

Мольнар М. Людвік Куба про Україну. К., 1963;
Баклан О. Макіївські кобзарі // Сіверян. літопис. 1996. № 5;
Таланти знані та маловідомі // Співоче поле Чернігівщини: Календар 2004. К., 2003.