Дубиківський Михайло Михайлович

ДУБИКІ́ВСЬКИЙ Михайло Михайлович (29. 01. 1954, с. Ріжки Таращан. р-ну Київ. обл.) — співак (тенор), музичний діяч і педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2002). Закін. Одес. консерваторію (1981; кл. вокалу М. Огренича). Працював у Житомир. філармонії (1981–85); від 1985 — у Київ. університеті культури і мистецтв: співзасн. і доцент кафедри кобзар. мистецтва та бандури; водночас 1990–99 — педагогом у Стрітів. вищій пед. школі кобзар. мистецтва (Кагарлиц. р-н Київ. обл.). Один із засн. (від 1990) та голова (від 1993) товариства «Просвіта» при Університеті. Популяризує укр. пісенну культуру. У репертуарі — українські народні пісні, твори укр. композиторів А. Кос-Анатольського, Д. Ревуцького, В. Верменича, О. Білаша, М. Лисенка, Г. Майбороди, Я. Степового, Д. Січинського, Г. Хоткевича та ін.; а також аріозо — Назара («Назар Стодоля» К. Данькевича), Вакули («Різдвяна ніч» М. Лисенка), Ленського («Євгеній Онєгін» П. Чайковського); арії — Андрія («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Паріса («Паріс і Олена» К. Ґлюка), Альфреда («Просвіта» Дж. Верді), Рудольфа («Богема» Дж. Пуччіні); романси — Неморіно («Любовний напій» Ґ. Доніцетті), Ліонеля («Марта» Ф. Флотова), Графа де Ґріє («Манон Леско» Ж. Массне); каватини — графа Альмавіви («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Фауста (однойм. опера Ш. Ґуно).

Завантажити статтю