Дмитраш Олена-Галина Антонівна
ДМИТРА́Ш Олена-Галина Антонівна (18. 02. 1902, с. Мишин, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 24. 07. 1952, с. Решоти Краснояр. краю, РФ) — співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Навч. у Вищому муз. інституті у Львові (1913–17) та Польс. опер. школі (1917–23; кл. Ч. Заремби, С. Козловської), вдосконалювала майстерність у Варшав. консерваторії (1923–29; кл. М. Кафталь). Дебютувала 1929 партією Сантуцци («Сільська честь» П. Масканьї) на сцені Львів. міського театру. 1936–39 виступала в Укр. театрі Й. Стадника у Львові; 1939–41 — інспектор музики муз.-навч. закладів Львів. відділу мистецтв; від 1941 мешкала у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), де викладала вокал у Муз. училищі. 1933–39 виступала з концертами в Галичині. Володіла красивим голосом широкого діапазону драм. забарвлення. Виконувала гол. партії в оперетах «Весела вдова» і «Циганська любов» Ф. Легара, «Циганський барон» Й. Штраусса, «Сільва» І. Кальмана, «Чорноморці» М. Лисенка. У концерт. репертуарі — арії з опер, нар. пісні, твори М. Лисенка, Д. Січинського, В. Барвінського, С. Людкевича, К. Стеценка, Н. Нижанківського та ін. 1949 репрес. Загинула на засланні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Рахіль («Жидівка» Ф. Галеві), Мадам Баттерфляй (однойм. опера Дж. Пуччіні), Манон Леско («Манон» Ж. Массне), Віолетта («Травіата» Дж. Верді), Галька (однойм. опера С. Монюшка).
Рекомендована література
- Людкевич С. З театру. Дебют п. Г. Дмитрашівної у «Cavalleria rusticana» // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи: В 2 т. Т. 2. Л., 2000;
- Його ж. Вечір пісень та оперних арій п. Олени Дмитраш // Там само;
- Зубеляк М. Олена Дмитраш: сторінки трагічної долі (на матеріалах фондів Муз.-мемор. музею С. Крушельницької) // Вісн. Львів. університету. Сер. Мистецтвознавство. 2002. Вип. 2.
Завантажити статтю
Людина 
