Дмитренко Леонід Пилипович
Визначення і загальна характеристика
ДМИТРЕ́НКО Леонід Пилипович (23. 09. 1875, Одеса — 04. 12. 1957, там само) — лікар-терапевт, поет. Доктор медицини (1916), професор (1920). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1901). Працював в Одес. мед. інституті: на каф. нормал. фізіології та в лаб. заг. патології (1910–16), завідувач кафедри пропедевтики внутр. хвороб з клінікою (1920–41). Під час 2-ї світової війни за відмову співпрацювати з окупантами звільн. з Інституту. Поновлений після визволення Одеси, до 1950 працював проф. Відтоді — на пенсії. Основний напрям наукових досліджень — серц.-судинна патологія. Вивчав роль нерв. системи в розвитку атеросклерозу, стенокардії, гіпертон. хвороби; запропонував класифікацію крупоз. пневмонії. Засн. вітчизняної школи терапії. Низку праць присвятив клінічній фармакології. В «Українському медичному архіві» Харків. наук. товариства опублікував кільканадцять рецензій на праці відомих зарубіж. науковців-медиків. Відомий як поет-візіонер. Автор зб. «Смены души» (1916; подарована автором О. Блоку) та «На пути к стране обетованной» (1918; обидві — Одеса); третя залишилася в рукописі, який зберігається в Одес. науковій б-ці ім. М. Горького.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О рефлексе со стороны желудка на кровообращение и дыхание. О., 1916; К вопросу о влиянии войны на сердце. О., 1919; Сучасний стан специфічного лікування крупозного запалення легенів // Укр. мед. арх. 1928. Т. 2, № 1–2; О грудной жабе // ВД. 1935. № 11; О лечении гипертонии // Там само. 1948. № 7.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
