Дмитренко Михайло Сергійович

Визначення і загальна характеристика

ДМИТРЕ́НКО Михайло Сергі­йович (28. 10 (09. 11). 1898, м. Лохвиця, нині Полтав. обл. — 08. 03. 1997, м. Детройт, шт. Мічиґан, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — живописець, монументаліст і графік. Член СХУ. Закін. Київський художній ін­ститут (1930; майстерня Ф. Кричевського). Від 1934 працював у ньому: від 1935 — доцент архіт. ф-ту. Від 1939 — у Львові, очолив оргкомітет СХУ, організував Спілку укр. образотвор. мистців (1941). Від 1944 — на еміграції у Мюнхені, працював у Баварії у галузях станк. малярства, ілюстрат. графіки, мист. ред. і спів­видавцем ж. «Укр. малярство» (1947). Жив у Канаді: живописець і графік у Торонто (1951–57) й Віндзорі (1957–60). Від 1960 — у Детройті. Виконував монум. настін­ні роз­писи в укр. православ. та греко-катол. храмах. У Канаді й США від­родив укр. нац. сакрал. монум. мистецтво (пло­скорізьби, вітражі, мозаїки, ікони). Твори екс­понувалися від 1935 в Україні (Київ, Харків, Одеса, Львів), Австрії та Німеч­чині (від 1947), Канаді (1951–60) й США (від 1960). Персон. ви­ставки — у Детройті (1960, 1968, 1982), Лондоні (1964), Віндзорі (1966), Чикаґо (1971). Автор реаліст.-академ. композицій із соковитим колоритом на укр. тематику, бл. 500 порт­ретів, пере­важно жіночих, іл. до епіч. поеми «Поет» Т. Осьмачки (1946), поет. зб. «Білий світ» В. Барки (Мюнхен, 1947), театр. декорацій. Автор статей, опубл. у ж. «Нотатки з мистецтва» (Філадельфія), зокрема «Памʼяті професора Федора Кричевського» (1964, № 2), «Мистець Юхим Михайлів» (1966, № 5), «Згадки про мистця-вчителя» (1972, № 12), «За вірну оцінку мистецьких сил» (1978, № 18).

Тв.: живопис — «Арешт Т. Шевченка» (1935), «Тисяча девʼятсот тридцять третій» (1963), «Без­імен­на творчість» (1965), «У житах», «Пробудже­н­ня» (обидва — 1966), «Мелодія» (1970), «Аркан» (1976), «Уквітчані подруги» (1988); порт­рети — «Мати» (1934), «Актриса М. Зарембіянка» (1941), «Дівчата із Заліщиків» (1942), «І. Тарнавська» (1947), «Спів­ачка Л. Черних» (1949), «М. Бек» (1960), «Б. Кос­сак із бандурою» (1962), «Оксана Дмитренко» (1963), «А.-С. Дмитренко» (1967), «Спів­ачка В. Биковець» (1973), «О. Серединська» (1974), «Н. Кічула» (1976); натюрморти — «Рак із цитриною і бренді» (1973), «Соняшники» (1974); ікони — «Св. Ольга, княгиня Руси-України» (1969), «Мати Божа, або Ніжність» (1970), «Українська Мати Божа» (1971), «Божа Мати з Дитятком» (1971; 1976), «Христос із дітьми» (1982), «Мати Божа й Ісус Христос» (1983); монум. стінописи у римо-катол. церкві св. Антонія в Падуї (шт. Індіана, 1956); храмах УГКЦ Непороч. Зача­т­тя Пресвятої Діви Марії в Гемтремку (1961–63, 1970), св. Юра у Нью-Йорку (1972–89), св. Папи Євгенія в Бедфорді (шт. Огайо, 1976) та св. Костянтина в Мін­неаполісі (1972–77; усі — США).

Літ.: Мегик П. 50-ліття мистецької творчості М. Дмитренка // Визв. шлях. Лондон, 1983. Кн. 6; Терен-Юськів Т. Дмитренкова поліхромія церкви св. Юра в Нью-Йорку // Нотатки з мистецтва. 1985. № 25; Михайло Дмитренко: Альбом. Детройт; Нью-Йорк, 1990; Баринова-Кулеба В. Вихованець і благодійник академії: До 90-річчя від дня народж. М. Дмитренка // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 1998. Вип. 5.

В. М. Ханко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю