Дмухайло Іван Семенович
ДМУХА́ЙЛО Іван Семенович (10(23). 09. 1914, с. Топчине, нині Магдалинів. р-ну Дніпроп. обл. — 30. 03. 2007, Мінськ) — живописець. Заслужений діяч мистецтв Білорусі (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Член НСХУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. художнє училище (1939; викл. В. Коренєв, М. Панін, Т. Максименко). Учителював на Дніпропетровщині (1940–41); працював у Брест. (1945–48) і Гроднен. (1949–60) худож. майстернях СХ Білорусі; на Мінському худож. комбінаті (1961–78). Відтоді — на творчій роботі. Учасник респ., міжнар. мистецьких виставок від 1949. Персон. — у Гродно (1959), Мінську (1964, 1974, 1984, 1989, 1994, 1999, 2004), Києві (1996). Автор переважно лірич. пейзажів, натюрмортів, картин на істор. тематику. У пейзаж. ліро-епічних композиціях ідеалізується гармонійність світу, цікавими є полотна про антропогенні чинники зміни природи. Роботи зберігаються у музеях Білорусі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Рідна хата» (1947), «Возз’єднання Західної Білорусії» (1949), «На Вкраїні милій» (1950), «Рідна мати моя» (1955), «Гродно» (1956), «Дрозди» (1964), «Над Німаном» (1968, 2004), «Світає» (1970), «На окраїні села» (1975), «Окраїна Мінська» (1989), «Натюрморт», «Вид на Гродно» (обидва — 1990), «Лісова річка» (1993), «Квіти» (1996).
Рекомендована література
- Иван Дмухайло: Альбом-каталог. Минск, 1999.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
