Крук Ярослав Степанович

КРУК Ярослав Степанович (15. 12. 1940, с. Вербів Бережан. р-ну Терноп. обл.) – живописець, графік. Лауреат 2-го Всесоюз. фестивалю нар. творчості (Мос­ква, 1987). Закін. курси художників-оформлювачів наоч. агітації при Терноп. будинку політ. освіти (1966). Працював у м. Бе­режани: гіпсотехнік при центр. лікарні (1960–63); у худож. май­стерні Будинку культури (1963–65); художник побут. комбінату (1965–70); відтоді – на склозаводі: 1977–2000 – гол. художник. На творчій роботі. Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мист. ви­­ставок від 1970-х рр. Персон. – у Тернополі (1980, 1985), Бережанах (1984). Розробив символіку для келихів, чарок до 22-х Олімпійських ігор (Москва, 1979–80), до 1500-річчя Києва (1982). Автор краєвидів Тернопільщини, Криму. Від 1990-х рр. розписує церкви України. Окремі роботи зберігаються у Бережан. краєзн. музеї.

Тв.: живопис – «Бабця Марія» (1961), «Син Ігор» (1968), «Бережанські плантації буряків» (1971), «Ранкова тиша» (1972), «Хотинська фортеця» (1974), «Вечір на Південному Бузі. Миколаїв» (1976), «Бережанські Карпати» (1977), «Хвилі на узбережжі Чорного моря» (1978), «Дочка Оксана», «Цех № 1 Бережанського склозаводу» (обидва – 1982), «Водоспад у Яремчі», «У нашім раї на землі…» (обидва – 1983), «Т. Шев­ченко» (1984; 1988), «Старий млин», «Золота осінь у м. Теребовля» (обидва – 1985), «Патріарх Йосиф Сліпий» (1986), «П. Бабій» (1987), «Т. Шевченко-художник» (1991), «Т. Шевченко-солдат» (1994), «Б. Лепкий» (1997), «Р. Смик» (1998), «Письменник Ф. Куковський» (2000), «Яхт-клуб в Одесі» (2001), «Син Андрій із дружиною» (2008); серія пейзажів «Крим» (1976–78); набір декор. келихів «Мелодія» (1979); ікони – «Мати Божа з Дитям» (1985), «Зарваницька Божа Матір», «Ісус Христос» (обидві – 1992); розписи – храму ікони Божої Матері «Дер­жавної» (м. Курахове Мар’їн. р-ну Донец. обл., 2001–04), Свято-Покров. храму (2005), вівтаря храму св. Миколая Чудотворця (2006; обидва – Донецьк); ікони для вівтаря храму Олександра Невського (Луганськ, 2005).

Літ.: Видойник Г. Радісні перспективи // Нове життя. 1980, 24 черв.

Н. А. Голод, Н. А. Бойко

Основні твори

живопис – «Бабця Марія» (1961), «Син Ігор» (1968), «Бережанські плантації буряків» (1971), «Ранкова тиша» (1972), «Хотинська фортеця» (1974), «Вечір на Південному Бузі. Миколаїв» (1976), «Бережанські Карпати» (1977), «Хвилі на узбережжі Чорного моря» (1978), «Дочка Оксана», «Цех № 1 Бережанського склозаводу» (обидва – 1982), «Водоспад у Яремчі», «У нашім раї на землі…» (обидва – 1983), «Т. Шев­ченко» (1984; 1988), «Старий млин», «Золота осінь у м. Теребовля» (обидва – 1985), «Патріарх Йосиф Сліпий» (1986), «П. Бабій» (1987), «Т. Шевченко-художник» (1991), «Т. Шевченко-солдат» (1994), «Б. Лепкий» (1997), «Р. Смик» (1998), «Письменник Ф. Куковський» (2000), «Яхт-клуб в Одесі» (2001), «Син Андрій із дружиною» (2008); серія пейзажів «Крим» (1976–78); набір декор. келихів «Мелодія» (1979); ікони – «Мати Божа з Дитям» (1985), «Зарваницька Божа Матір», «Ісус Христос» (обидві – 1992); розписи – храму ікони Божої Матері «Дер­жавної» (м. Курахове Мар’їн. р-ну Донец. обл., 2001–04), Свято-Покров. храму (2005), вівтаря храму св. Миколая Чудотворця (2006; обидва – Донецьк); ікони для вівтаря храму Олександра Невського (Луганськ, 2005).

Рекомендована література

1. Видойник Г. Радісні перспективи // Нове життя. 1980, 24 черв.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

завантажити статтю