Дніпровий і Чайка

ДНІПРОВИ́Й І ЧА́ЙКА – подружжя.

Борис Полікарпович (справж. — Дунаєвський; 13. 01. 1916, Київ — 08. 08. 2008, То- ронто) — актор, кінорежисер, співак, поет, композитор.

Євгенія Миколаївна (справж. — Маркевич; 09. 09. 1917?, містечко Шепетівка, нині місто Хмельн. обл. — 10. 09. 1984, Торонто) — режисер, актриса, педагог. Під час 2-ї світової війни працювали в театрі Полтави, у Підкарпат. театрі в Дрогобичі під керівництвом Й. Стадника. Згодом емігрували. 1946 у Парижі створили Укр. театр ім. Лесі Українки (згодом Укр. театр. ансамбль), до репертуару якого входила як укр., так і європ. класика, зокрема «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Украдене щастя» І. Франка, «Камінний господар» Лесі Українки, «Закон» В. Винниченка (постановку високо оцінив автор), «Мачуха» О. де Бальзака, «Лікар мимоволі» Ж.-Б. Мольєра та ін. Чайка була реж. усіх вистав (у більшості з них зіграли гол. ролі) та худож. кер. укр. кольорових повнометражних фільмів, знятих Дніпровим, — «Наталка Полтавка» (1953; Почес. диплом і бронз. медаль 7-го Мкф аматор. фільмів у Каннах) і «Коли цвітуть сади» (1956; в обох виконували гол. ролі); д/ф «Українці у Франції» (1951), «Проща українців до Лурду», «Відкриття пам’ятника Симонові Петлюрі в Парижі». 1963 переїхали до Монреаля, 1968 — до Торонто, продовжували роботу в театр. ансамблі. Виконав. манері акторів притаманні емоційність, чітка розробка психол.-текст. канви ролі. Дніпровий зняв стрічку для дітей «Квітка папороті» (худож. кер. Чайка). Від 1966 видавав платівки з творами на власні слова та музику, з нар. піснями та казками тощо. Автор слів і музики до пісень «Шумлять ясени», «Барвіночки», «Як у літнім небі зорі запалають», «Всевладна любов», «Намистечко», «Волошки», «Встає Україна» та ін. Чайка публікувала пед. статті для молоді в укр. газетах. Нагороджені Шевченків. медаллю КУК (1983).

В. М. Гайдабура