Дніпровський машинобудівний завод

«ДНІПРО́ВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д»  — підприємство з виробництва телекомунікаційних систем та обладнання зв’язку. Розташ. у Дніпропетровську. Структурна одиниця ДХК (1996–2007 — ДАХК) з однойм. назвою. Підпорядк. Мін-ву пром. політики України. Засн. у березні 1952 як Держ. союз. завод № 933 (п/с № 192) з виробництва радіолокац. комплексів, від 1966 — Дніпроп. завод радіорелей. приладів, від 1971 — сучасна назва. Від 1996 — ВАТ. У структурі — низка цехів, лаб., відділів, у складі ДХК «Д. м. з.» має потужне КБ «Дніпровське», яке є гол. організацією, нац. центром Міністерства пром. політики України з розроблення електрон. систем і засобів зв’язку. 1953 працівники «Д. м. з.» брали участь у створенні системи ППО Москви, у співпраці з ін. підприємствами освоїли випуск систем протиракет. та косміч. оборони, попередження ракет. нападу та комплексів з управління цими системами, зеніт.-ракет. комплексів, радіорелей. станцій, найбільших у світі прискорювачів елементар. частинок, надпотуж. електровакуум. приладів. Підпр-во також виготовляло широку гаму товарів нар. споживання (холодильники, магнітофони, мікрохвильові печі тощо). У 1990-х рр. у ході конверсії на «Д. м. з.» налагоджено виробництво сучас. цифр. електрон. систем телекомунікації «Дніпро», телефон. апаратів та ін. компонентів забезпечення цифр. зв’язку, лічильників енергоносіїв, трансформаторів струму, спільно з корпорацією «Веста» реалізовано масштаб. нац. проект з виготовлення ексклюзив. джерел енергії (акумуляторів) тощо. Нині потужності підприємства з випуску телекомунікац. апаратури складають бл. 1 млн телефон. номерів на рік. За досягнення у виробництві «Д. м. з.» 1966 нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, 1978 — Жовтневої Революції; 7 працівників відзначено Державна преміями СРСР та України у галузі н. і т. У соц. сфері — поліклініка, профілакторій, стадіон, спортзал, манеж, дит. оздоров. табір «Сонячний берег». Підпр-во бере участь у реалізації соц. проектів міста. Кількість працівників — понад 1200 осіб. Перший дир. — П. Очеретько, 1955–83 — Л. Стромцов, 1983–94 — В. Бояр, від 1994 — М. Фількін.

Завантажити статтю