Дніпровсько-Бузький лиман
ДНІПРО́ВСЬКО-БУ́ЗЬКИЙ ЛИМА́Н — відкритий лиман у північній частині Чорного моря в межах Миколаївської та Херсонської областей. Його формують Дніпров. лиман (довж. 60 км, шир. 16 км) та Бузький лиман (довж. 50 км, шир. 2–10 км). Відкривається в Чорне море протокою (шир. 3,6 км) між Очаків. мисом і стрілкою Кінбурн. коси. Пл. бл. 950 км2 (найбільший в Україні), об’єм води 4,25 км3. Глиб. від 2 до 6–7 м, місцями (Станіслав. яма та ін.) до 10–13 м; у штучному судноплав. каналі, що з’єднує дніпров. порти з Чорним морем, глибина до 10–15 м. Утворився Д.-Б. л. внаслідок трансгресії мор. вод у пониззя Дніпра і Пд. Бугу. Пд. береги низькі, піщані, вкриті густими заростями очерету південного, різних видів осоки, водно-болот. різнотрав’я, місцями є зарості верболозів; пн. береги переважно високі (до 20–30 м), складені глинисто-піщаними породами, обривисті (з відслоненнями лесів), лише на окремих ділянках трапляються піщано-черепашкові коси. У дуже холодні зими замерзає на 2–3 місяці. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-супіщаними мулами. Бл. 25–30 % річк. стоку Дніпра та Пд. Бугу витрачається на зрошення та пром. водопостачання, що зумовлює зростання рівня солоності води у лимані: в Зх. частині до 8–18 ‰, в центр. (поверхневі шари) — 2,5–3,5 ‰, у Сх. побл. авандельти Дніпра — 0,5–3 ‰. Підвищення солоності призводить до розшарування на верхній шар прісної та придон. шар солоної води з вмістом чорномор. сірководню, що фарватером судноплав. каналу потрапляють з лиману в Дніпро внаслідок нагінних явищ. Це погіршує умови життя прісновод. організмів, зокрема нересту багатьох видів риб, та сприяє поширенню мор. видів фіто- й зоопланктону та риб, зокрема тюльки. Інколи навесні у лиман і далі в Дніпро (до гирла Інгульця) запливають чорномор. дельфіни. Збільшення стоку біоген. речовин з Кахов. водосховища спричиняє евтрофікацію та шкідливе «цвітіння» вод лиману влітку. Д.-Б. л. має важливе транспортне (осн. порти Миколаїв, Очаків) та рибопром. значення; його береги — р-н рекреації. У Зх. частині лівого берега до лиману прилягає ділянка Чорноморського біосферного заповідника — Волижин ліс. Смуга акваторії лиману біля Пн. берега входить до складу ландшафт. заказників заг.-держ. значен-ня Станіславський та Олександрійський. Тут зимує багато птахів, серед них занес. до Червоної книги України — казарка червоновола, гоголь, крохаль довгоносий. У водах лиману зустрічаються рідкісні види фауни (представники родів іфігенела, ніфарг, гмеліна, мізида, аксонолайм) та флори (білоцвіт літній, водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, сальвінія плаваюча), включені до Червоної книги України.
Рекомендована література
- Природа Херсонської області. Фізико-географічний нарис. К., 1998;
- Бойко М. Ф., Чорний С. Г. Екологія Херсонщини. Хн., 2001.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
