Дніпровсько-Донецька газонафтоносна область (ДДГНО)

Визначення і загальна характеристика

ДНІ­ПРО́ВСЬКО-ДОНЕ́ЦЬКА ГАЗОНАФТОНО́СНА О́БЛАСТЬ (ДДГНО) — основний регіон з видобутку вуглеводнів в Україні, з якого надходить 90 % горючого газу і 82 % нафти з конденсатом. Знаходиться у пн.-сх. частині України, між УЩ і Воронез. антеклізою у межах Черніг., Сум., Полтав., Харків. та ін. областей. Докембрій. фундамент в її осьовій зоні занурюється на глиб. від 1,5 км на Пн. Зх. до 20 км на Пд. Сх., де вона межує з пн.-зх. окраїнами Донец. складчастої споруди. Разом з Припʼят. нафтогазонос. обл. ці структури утворюють Припʼят.-Дні­пров.-Донец. газонафтоносну провінцію, яка в гео­структур. від­ношен­ні знаходиться у межах рифтогену. Без­посередньо в Дні­пров.-Донец. рифтогені виділяють Брагин.-Лоїв., Удай. та Псельсько-Ворсклянську сідловини, а на Сх. від них роз­міщені Ніжин., Лохвиц. та Карлівська де­пресії. У пов­здовж. плані ви­окремлюються Барановиц.-Астрахан. та Припʼят.-Маниц. кра­йові шовні глибин­ні роз­ломи (приборт. зони), що обмежують пізньодевон. рифт, Пн. і Пд. приосьові роз­ломи, які в свою чергу обмежують від­повід­но приосьові і осьову пов­здовжні зони. Тектон. зони впливають на формува­н­ня і роз­міще­н­ня антиклінал. і комбінов. родовищ нафти й газу. Колекторами, які акумулюють поклади вуглеводнів, здебільшого є пісковикові та рідше — вапняк. утворе­н­ня. Вони роз­ділені екрануючими товщами, які сприяли формуван­ню 5-ти нафтогазонос. палеозой. комплексів з макс. запасами 2484 і 1701 млн т умов. палива від­повід­но у нижньокамʼяновугіл. і нижньоперм. від­кладах. Тріас. і юрський комплекси мають не­значні (від­повід­но 2 і 27 млн т умов. палива) запаси. У цих комплексах фіксуються зонал. та локал. скупче­н­ня вуглеводнів. Природні гази пере­важно метанові (до 98 % метану). Сума конденсату в них становить від 10-ти до кількох від­сотків (20–1380 г/м³). Нафти легкі та середні (783–875 кг/м³), малопарафінисті (1–4 %), сірки в них менше, ніж 1 %. Найбільші газоконденсатні родовища антиклінал. типу — Шебелинське, Західно-Хрестищенське, Єфремівське, нафтогазоконденсатні — Гнідинцівське, Качанівське, Яблунівське, нафт. — Леляківське. Всього у ДДГНО, разом з Шебелин. на Сх., роз­ві­дано 192 родовища, зокрема 64 — у комбінов. пастках на монокліналях.

ДДГНО від­крита 1937 фахівцями Ін­ституту геол. н. НАНУ на чолі з М. Світальським і Ф. Лисенком (в тому ж році обидва були засудж. за сфабрик. справами та роз­стріляні). Буровою свердловиною на глиб. 256–378 м із порожнини брекчії Ромен. соляного штоку (Сум. обл.) отримано 2 т нафти при добовому дебіті 320 кг. Від­тоді в цьому регіоні почали проводити наук., геол.-розв., геофіз. і бурові роботи на нафту та газ. Перше гігантське газоконденсатне родовище — Шебелин. з запасами 650 млрд м³ — від­крито 1949 у результаті проведеної 1946 М. Балуховським (Ленін. премія, 1959) і В. Гавришем геол. зйомки та на­ступ. бурі­н­ням свердловин. У результаті роз­відки на Зх.-Хрестищен. площі були виявлені гігант. (понад 350 млрд м³) поклади газу. Для виріше­н­ня пер­спектив видобутку вуглеводнів у ДДГНО провід­ні фахівці Івано-Фр. тех. університету нафти і газу та Головгеології роз­робили Нац. про­граму «Нафта і газ України до 2010», за якою 2010 ДДГНО даватиме не менше 1 млн т нафти з конденсатом та 3 млрд м³ горючого газу.

Літ.: Вітенко В. О. та ін. Нафтові та газові родовища України. К., 1961; Кабышев Б. П., Шпак П. Ф. и др. Геология и нефтегазоносность Дне­провско-Донецкой впадины. К., 1989; Гавриш В. К. Геология и нефтегазоносность Дне­провско-Донецкой впадины: Глубин­ные разломы и комбинирован­ные нефтегазоносные ловушки. К., 1991; Атлас родовищ нафти і газу України. Л., 1998. Т. 1–2; 1999. Т. 3.

В. К. Гавриш, Д. Є. Макаренко

Завантажити статтю