Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн

ДНІ­ПРО́ВСЬКО-ДОНЕ́ЦЬКИЙ АРТЕЗІА́НСЬКИЙ БАСЕ́ЙН — гідрогеологічна область, яка в гео­структурному від­ношен­ні повʼязана з Дні­провсько-Донецькою западиною. Іноді Дні­пров. артезіан. басейн роз­глядають окремо, а його сх. частину — у складі Донец.-Донського артезіан. басейну, який структурно також належить до Дні­пров.-Донец. западини. Площа 165 тис. км². Обл. живле­н­ня бас. — УЩ і Воронез. антекліза, обл. роз­вантаже­н­ня — долина Дні­пра. Місц. обл. живле­н­ня та роз­вантаже­н­ня повʼяз. з річк. мережею. Значна роль належить також водооб­міну між водонос. горизонтами. Регіон обл. живле­н­ня, глибоко роз­членована та роз­галужена ерозійна мережа, долина Дні­пра зумовлюють формува­н­ня і режим водооб­міну знач. ресурсів під­зем. вод. Потужність зони інтенсив. водооб­міну гідрокарбонатно-кальцієвих і хлоридно-гідрокарбонат. вод (з мінералізацією до 1 г/л) становить 1000 м. Це найпотужніша зона з усіх артезіан. бас. України. Окремі осередки мінералізов. вод повʼязані з соляними штоками та роз­вантаже­н­ням глибоких водонос. горизонтів у місцях від­сутності водотривких шарів і зменше­н­ня напору прісних вод. Майже всюди — водонос. комплекс еоцен. пісків (потуж. 10–120 м, рідше — до 180 м, дебіт свердловин 1–6 л/сек., напір від кількох до 160 м). Води цього комплексу використовують для водопо­стача­н­ня Чернігова, Ніжина, Лубен, Конотопа та ін. міст, а також с.-г. обʼєктів Черніг., Полтав., частково Сум., Харків., Дні­проп. і Київ. обл. Значну площу охоплює водонос. комплекс сеноман-нижньокрейдових пісків (потуж. до 170–200 м, дебіт свердловин 10–17, рідше — до 5 л/сек.; вис. напору від кількох метрів у периферій. частинах до 800–900 м у центр. частині бас.). Він забезпечує водопо­стача­н­ня Києва, Харкова, Первомайського, Прилук, Сум, Полтави та ін. Велике практ. значе­н­ня мають водоносні горизонти середньоюр. пісків на Пн. Зх. (зокрема для водопо­стача­н­ня Києва і прилеглих тер.) та крейдяно-мергел. від­кладів уздовж сх. краю бас. (водопо­стача­н­ня Сум, Шостки, Харкова, Купʼянська, Ізюма, Луганська). Зона утрудненого водооб­міну повʼяз. з перм. і давнішими від­кладами. Мінералізація води в цій зоні з глибиною збільшується до 100 г/л. Під­земні води Д.-Д. а. б. використовують для побут., госп. і тех. потреб, зрідка — для зроше­н­ня й з лікув. метою (мінерал. води Миргород. курорту). Про­гноз. обʼєм під­зем. питних вод бас. становить 28,2 млн м³/рік (49 % ресурсів України). Рівень та хім. склад під­зем. вод за­знають змін під впливом посиленого забору їх для водопо­стача­н­ня, осуше­н­ня шахт Курської магніт. аномалії, певний вплив має екс­плуатація родовищ Дні­пров.-Донец. нафтогазонос. області.