«ДНІ­ПРОПЕТРО́ВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМО́НТНИЙ ЗАВО́Д» — під­приємство з ремонту тепловозів і колісних пар до них. Роз­таш. у Дні­пропетровську. У структурі — 4 осн. (складал., дизел., електро­апарат., колісно-візк.), 3 заготівел. (ковал., ливар., механо­складал.) та 4 допоміжних (інструм., ремонтно-мех., транс­порт., енергосиловий) цехи. Засн. 1884 як гол. паровозні майстерні Катеринин. (нині Придні­пров.) залізниці. 1905 у них вже працювало бл. 3 тис. робітників. Від 1929 — Дні­проп. паровозоремонт. завод. Протягом 1931–38 на під­приємстві проведено докорін­ну рекон­струкцію, 1939 завершено будівництво нового паровозо­складал. цеху. Під час нім.-фашист. окупації Дні­пропетровська осн. устаткува­н­ня та кваліфік. працівників еваку­йовано в Ташкент і м. Омськ (РФ). 1944 завод практично від­будовано. Від 1965 — сучасна назва. 1965 на «Д. т. з.» освоєно ремонт тепловозів ТЕ3, 1966 — 2Д100, 1968 — ТЕМ1, 1970 — ТЕМ2, 1972 — 2ТЕ10Л. У 2-й пол. 1980-х рр. під­приємство повністю пере­ведено на ремонт тепловозів 2ТЕ10Л, 2ТЕ10В, 2ТЕ10М, 2ТЕ10У, 4ТЕ10С. 1984 нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 1997 тут випущено з ремонту перший маневровий тепловоз ЧМЕ3, 2004 — вантажно-пасажир. тепловоз 2ТЕ116–947АБ. Від 2001 — ВАТ. 2007 на «Д. т. з.» від­ремонтовано 153 тепловози, з них 25 — для під­приємств України, 1 — для Молдови, 5 — для Турк­мені­стану, 122 — для Держ. адміністрації залізнич. транс­порту України «Укрзалізниця», 478 коліс. пар (для «Укрзалізниці»). У соц. сфері — їдальня, гуртожиток, дит. оздоров. табір «Маяк», база від­починку «Лісова пісня». Кількість працівників (2008) — бл. 1800 осіб. Тривалий час (1946–81) під­приємство очолював М. Маслак, нині дир. — В. Івашутін. У довоєн­ні роки тут працював інженером д-р екон. н. І. Слепов.