Добржанська Любов Іванівна
ДОБРЖА́НСЬКА Любов Іванівна (24. 12(06. 01). 1908, Київ — 03. 11. 1980, Москва)– актриса. Народний артист СРСР (1965). Сталінcька премія (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. студію при Київ. рос. драм. театрі (1924), в якому відтоді й працювала до 1934. У 1934–80 — у трупі Центр. театру Рад. армії (Москва). Д. володіла рідкіс. даром перевтілення, драм. темпераментом. Створила чіткі і психологічно вивершені образи.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Негіна («Таланти і шанувальники» О. Островського), Комісар («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Валя («Страх» О. Афіногенова), Катарина («Приборкання норовливої» В. Шекспіра), Васілуце («Каса маре» І. Друце), Шура Азарова («Давним-давно» О. Гладкова), Надія Монахова («Варвари» М. Горького), Леді Гамільтон («Стяг адмірала» О. Штейна); у кіно — Письменниця («Урок літератури», 1968, реж. О. Коренєв), мати Жені («Іронія долі, або З легким паром», 1975, реж. Е. Рязанов, т/ф, 2 серії), Катерина Андріївна («В четвер і більше ніколи», 1978, реж. А. Ефрос; усі — «Мосфільм»).
Рекомендована література
- Дзюбинская О. Л. И. Добржанская. Москва, 1965.