Розмір шрифту

A

Добрива

ДО́БРИВА — речовини органічного (біо­логічного) та неорганічного (мінерального) походже­н­ня, які містять поживні елементи і поліпшують умови живле­н­ня рослин та під­вищують родючість ґрунтів. До орган. Д. належать гній, гноївка, сеча, фекалії, торф, компости, пташиний послід, са­пропелі, мул, зелене Д., орган. від­ходи с.-г. виробництва та промисловості, міські від­ходи та осад стічних вод. Вони містять майже всі макро- і мікро­елементи, фізіологічно активні речовини, мікроорганізми й антибіо­тики, тому позитивно впливають не лише на поживний режим рослин, а й на біол. процеси та фіз.-хім. властивості ґрунту, що під­вищує їхню родючість. Мінерал. Д. прямої дії поділяють на прості (азотні, фосфорні, калійні) й комплексні. З азот. форм найпоширенішими в Україні є селітра аміачна, карбамід, карбамідно-аміачна суміш, сульфат амонію, аміак синтетичний (рідкий), вода аміачна; із фосфор. — суперфосфат гранульований, фосфорити; із калій. — калімагнезія, сульфат калію, каїніт; з комплекс. — амофос, нітроамофоска, суперагро, селітра калієва. До мінерал. Д. належать також кальцієві, сірчані, магнієві, залізні та мікродобрива (борні, молібденові, мідні, цинкові, марганцеві, кобальтові). Крім Д. прямої, існують Д. побічної дії, які забезпечують мобілізацію поживних речовин ґрунту і поліпшують його властивості, зокрема це бактеріал. препарати (ризоторфін, ризоагрин, ризоентерин, флавобактерин, агрофіл, азотобактерин, ВА-мікоризи та ін.) і вапняні Д. (вапно, дефекат, молотий вапняк, мергель). Нині поширені також органо-мінерал. Д. пром. виробництва. Необхідність виробництва мінерал. Д. зумовлена недо­статністю місцевих орган. Д. для забезпече­н­ня рослин макро- та мікро­елементами. Мінерал. Д. пром. виробництва (суперфосфат) вперше за­стосовано 1843 у Великій Британії. На цей час у с. госп-ві вже було ві­доме азотне Д. (чилій. селітра). 1865 почали добувати калійні солі у м. Штас­сфурт (Німеч­чина). Тобто осн. види мінеральних Д. (азотні, фосфорні, калійні) в Європі використовують понад 100 р. Нині вони належать до най­ефективніших ресурс. засобів під­вище­н­ня продуктивності землеробства і від­новле­н­ня родючості ґрунтів. Рівень їхнього за­стосува­н­ня у світі зріс: заг. потреба на 1998–99 становила 174,8, у 2005 — 163,1 порівняно з 144,8 млн т діючої речовини, викори­станими у 1988–89. В Україні макс. обсяги за­стосува­н­ня мінерал. Д. склали 4,6 млн т діючої речовини, орган. — 270 млн т у 1987. Важливим напрямом досліджень стало ви­значе­н­ня гео­графії ефективності Д. за регіонами з врахува­н­ням ґрунт.-клімат. особливостей, яке започаткував Д. Менделєєв і продовжили Д. Прянишников, А. Соколов, П. Найдін, М. Крупський та ін.

В Україні встановлено високу ефективність азот. Д. за умови до­статнього зволоже­н­ня ґрунту під всі с.-г. культури. За­стосува­н­ня їх в науково об­ґрунтованих дозах забезпечує високі прирости врожаю і під­вищує вміст білка у зерні. Надмірні дози азоту можуть зумовити негативні явища — за­брудне­н­ня ніт­ратами довкі­л­ля та с.-г. продукції. Фосфорні Д. менш ефективні, ніж азотні, проте забезпечують великі прирости врожаю незалежно від погодно-клімат. умов. Калійні Д. високоефективні на бідних ґрунтах Поліс­ся і Зх. Лісо­степу, особливо з легким гранулометрич. складом, у Степу їхня ефективність низька. Хімізація землеробства в Україні досягла високого рівня у 1986–90, коли на 1 га посівної площі у середньому за рік вносили орган. Д. 8,9 т/га, мінерал. — 148 кг діючої речовини азоту, фосфору і калію. Врожайність зернових за цей період порівняно з 1966–70 зросла на 9,3 ц/га, озимої пшениці — на 12,8 ц/га, картоплі — на 22 ц/га, кукурудзи МВС — на 94 ц/га. Вміст рухомого фосфору в ґрунтах України за 25 р. зріс у середньому на 35 мг/кг.

Провід. виробниками мінерал. Д. в Україні є ВАТи «Концерн “Стирол”» (м. Горлівка Донец. обл.), «Дні­проазот» (м. Дні­продзержинськ Дні­проп. обл.), «Рівнеазот», «Азот» (Черкаси), «Концерн “Оріана”» (м. Калуш Івано-Фр. обл.), «Сумихім­пром», ВО «Азот» (м. Сіверськодонецьк Луган. обл.), Костянтинів. хім. (Донец. обл.) і Одес. припортовий заводи та ін. Про­блеми ефективності Д. ви­вчають Г. Господаренко, Е. Дегодюк, Б. Котвицький та ін. вчені. Узагальне­н­ня екс­перим. даних та роз­робле­н­ня технологій і рекомендацій з ефектив. за­стосува­н­ня Д. проводять фахівці ННЦ «Ін­ститут ґрунто­знавства та агрохімії ім. О. Соколовського» УААН (Харків).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2008
Том ЕСУ:
8
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
22369
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
139
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 1
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 1):
Бібліографічний опис:

Добрива / М. В. Лісовий // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-22369.

Dobryva / M. V. Lisovyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2008. – Available at: https://esu.com.ua/article-22369.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору