Добрива
ДО́БРИВА — речовини органічного (біологічного) та неорганічного (мінерального) походження, які містять поживні елементи і поліпшують умови живлення рослин та підвищують родючість ґрунтів. До орган. Д. належать гній, гноївка, сеча, фекалії, торф, компости, пташиний послід, сапропелі, мул, зелене Д., орган. відходи с.-г. виробництва та промисловості, міські відходи та осад стічних вод. Вони містять майже всі макро- і мікроелементи, фізіологічно активні речовини, мікроорганізми й антибіотики, тому позитивно впливають не лише на поживний режим рослин, а й на біол. процеси та фіз.-хім. властивості ґрунту, що підвищує їхню родючість. Мінерал. Д. прямої дії поділяють на прості (азотні, фосфорні, калійні) й комплексні. З азот. форм найпоширенішими в Україні є селітра аміачна, карбамід, карбамідно-аміачна суміш, сульфат амонію, аміак синтетичний (рідкий), вода аміачна; із фосфор. — суперфосфат гранульований, фосфорити; із калій. — калімагнезія, сульфат калію, каїніт; з комплекс. — амофос, нітроамофоска, суперагро, селітра калієва. До мінерал. Д. належать також кальцієві, сірчані, магнієві, залізні та мікродобрива (борні, молібденові, мідні, цинкові, марганцеві, кобальтові). Крім Д. прямої, існують Д. побічної дії, які забезпечують мобілізацію поживних речовин ґрунту і поліпшують його властивості, зокрема це бактеріал. препарати (ризоторфін, ризоагрин, ризоентерин, флавобактерин, агрофіл, азотобактерин, ВА-мікоризи та ін.) і вапняні Д. (вапно, дефекат, молотий вапняк, мергель). Нині поширені також органо-мінерал. Д. пром. виробництва. Необхідність виробництва мінерал. Д. зумовлена недостатністю місцевих орган. Д. для забезпечення рослин макро- та мікроелементами. Мінерал. Д. пром. виробництва (суперфосфат) вперше застосовано 1843 у Великій Британії. На цей час у с. госп-ві вже було відоме азотне Д. (чилій. селітра). 1865 почали добувати калійні солі у м. Штассфурт (Німеччина). Тобто осн. види мінеральних Д. (азотні, фосфорні, калійні) в Європі використовують понад 100 р. Нині вони належать до найефективніших ресурс. засобів підвищення продуктивності землеробства і відновлення родючості ґрунтів. Рівень їхнього застосування у світі зріс: заг. потреба на 1998–99 становила 174,8, у 2005 — 163,1 порівняно з 144,8 млн т діючої речовини, використаними у 1988–89. В Україні макс. обсяги застосування мінерал. Д. склали 4,6 млн т діючої речовини, орган. — 270 млн т у 1987. Важливим напрямом досліджень стало визначення географії ефективності Д. за регіонами з врахуванням ґрунт.-клімат. особливостей, яке започаткував Д. Менделєєв і продовжили Д. Прянишников, А. Соколов, П. Найдін, М. Крупський та ін.
В Україні встановлено високу ефективність азот. Д. за умови достатнього зволоження ґрунту під всі с.-г. культури. Застосування їх в науково обґрунтованих дозах забезпечує високі прирости врожаю і підвищує вміст білка у зерні. Надмірні дози азоту можуть зумовити негативні явища — забруднення нітратами довкілля та с.-г. продукції. Фосфорні Д. менш ефективні, ніж азотні, проте забезпечують великі прирости врожаю незалежно від погодно-клімат. умов. Калійні Д. високоефективні на бідних ґрунтах Полісся і Зх. Лісостепу, особливо з легким гранулометрич. складом, у Степу їхня ефективність низька. Хімізація землеробства в Україні досягла високого рівня у 1986–90, коли на 1 га посівної площі у середньому за рік вносили орган. Д. 8,9 т/га, мінерал. — 148 кг діючої речовини азоту, фосфору і калію. Врожайність зернових за цей період порівняно з 1966–70 зросла на 9,3 ц/га, озимої пшениці — на 12,8 ц/га, картоплі — на 22 ц/га, кукурудзи МВС — на 94 ц/га. Вміст рухомого фосфору в ґрунтах України за 25 р. зріс у середньому на 35 мг/кг.
Провід. виробниками мінерал. Д. в Україні є ВАТи «Концерн “Стирол”» (м. Горлівка Донец. обл.), «Дніпроазот» (м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.), «Рівнеазот», «Азот» (Черкаси), «Концерн “Оріана”» (м. Калуш Івано-Фр. обл.), «Сумихімпром», ВО «Азот» (м. Сіверськодонецьк Луган. обл.), Костянтинів. хім. (Донец. обл.) і Одес. припортовий заводи та ін. Проблеми ефективності Д. вивчають Г. Господаренко, Е. Дегодюк, Б. Котвицький та ін. вчені. Узагальнення експерим. даних та розроблення технологій і рекомендацій з ефектив. застосування Д. проводять фахівці ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Соколовського» УААН (Харків).
Рекомендована література
- Прянишников Д. М. Агрохімія. К., 1954;
- Агрохимия. Москва, 1975;
- Органические удобрения. 2-е изд. К., 1988;
- Лісовий М. В. Підвищення ефективності мінеральних добрив. К., 1991;
- Агрохімія. К., 1995;
- Господаренко Г. М. Ахрохімія мінеральних добрив. К., 2003.
Завантажити статтю
