Добров Геннадій Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ДОБРО́В Ген­надій Михайлович (09. 03. 1929, м. Бахмут, нині Артемівськ Донец. обл. — 04. 01. 1989, Київ) — фахівець у галузі історії науки і техніки. Доктор економічних наук (1968), професор (1970), член-кореспондент АН УРСР (1988). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1950). У 1955–58 — 2-й, 1958–61 — 1-й секр. Київ. обкому комсомолу; 1961–63 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту тепло­енергетики АН УРСР; 1964–68 — завідувач від­ділу історії техніки Ін­ституту історії АН УРСР (обидва — Київ); 1968–86 (з пере­рвою) очолював науко­знавчі під­роз­діли низки академ. установ у Києві, зокрема 1971–76 і 1979–84 — за­ступник директора з наук. питань Ін­ституту кібернетики, 1968–71 і 1984–86 — за­ступник голови з наук. питань Ради з ви­вче­н­ня продуктив. сил УРСР. 1976–79 — гол. дослідник Між­нар. ін­ституту приклад. систем. аналізу в Австрії. 1986 заснував і очолив Центр дослідж. наук.-тех. потенціалу та історії науки АН УРСР, який нині носить його імʼя. Досліджував про­блеми наук.-тех. роз­витку, організації, про­гнозува­н­ня й упр. наук. роботою. Був екс­пертом і консультантом ЮНЕСКО з наук. політики при урядах Іраку, Єгипту, Болгарії та ін. країн.

Пр.: История советских угледобывающих комбайнов. Москва, 1957; Наука о науке: введение в общее науковедение. К., 1966; Потенциал науки. К., 1969 (спів­автор); Про­гнозирование науки и техники. Москва, 1969; Про­гнозирование важнейших направлений развития науки и техники. Москва, 1968; Управление наукой. К., 1971 (спів­автор); Технология про­грам­мно-целевого управления. К., 1985 (спів­автор); На­учно-технический про­гресс производительных сил. Москва,1985; На­учно-технический потенциал: структура, динамика, эф­фективность. К., 1987 (спів­автор); Про­гнозирование и оценки на­учно-технических ново­введений. К., 1989 (спів­автор).

Літ.: Ген­надий Михайлович Добров (1929–1989): Библиогр. указ. К., 1990; Добров Ген­надій Михайлович (1929–1989). К., 2004.

В. І. Оно­прієнко

Завантажити статтю