Розмір шрифту

A

Добровольський Віталій Дмитрович

ДОБРОВО́ЛЬСЬКИЙ Віталій Дмитрович (23. 03. 1945, с. Дмитріївка Приазов. р-ну Запоріз. обл.) — дизайнер, живописець, графік і монументаліст. Член НСХУ (1986). Закін. Харків. худож.-пром. ін­ститут (1971; викл. Б. Косарев). Працював проектувальником на Харків. худож.-вироб. комбінаті (1971–95); одночасно 1977–89 — гол. художником Жовтн. р-ну Харкова; від 1983 — викладач Харків. пед. університету. У 1970–80-х рр. працював у галузі дизайну середовища. Від 1965 — учасник всеукр., всесоюз. і зарубіж. мистецьких ви­ставок. Персон. — у Харкові (1977, 1985). Створює вітражі, натюрморти, реаліст. пейзажі камер. звуча­н­ня, присвяч. Криму, Казах­стану, офорти, літо­графії. Для творчості Д. характерні фрагментарна композиція, узагальнені форми, тонал. виріше­н­ня. Створює полотна асоціатив., метафорич. змісту, з символіч. під­текс­том, кольор. котрастністю, екс­пресією письма. Вітражні цикли на теми світ. культури, історії та культури України у системі конкрет. образів, символів, алегорій, з викори­ста­н­ням ліній. та локал.-кольор. динам. принципів, під­силених живопис. екс­пресією. Оформив екс­позиції Музею історії Харків. трактор. заводу (1981), З-ду самохід. шасі (1985), Музею історії Жовтн. р-ну Харкова (осн. техніка — про­зорий кольор. вітраж). 1993 роз­робив архіт.-художню концепцію «Від­родже­н­ня культури України» для м. Енергодар Запоріз. обл. Окремі роботи зберігаються у Харків., Мелітоп. (Запоріз. обл.) ХМ.

Тв.: «Карадаг» (1966), «Дорога в пустелі», «Старі стіни фортеці Байрам-Алі» (обидва — 1968), «Узимку», «Ранкові тіні», «Сонячний ранок», «Азовські рибалки» (усі — 1970), «Біг на місці» (1972), «Над прірвою», «Бенкет хижаків», «Посмішка літа» (усі — 1978), «Оголена», «Рік білої кози», «Звідки і куди?», «У пошуках раю» (усі — 1991), «Святе сімейство (Голодомор)», «Час, коли краса спить», «Невеличкі новини з Віфлеєму», «Серце Христове», «Хрест на Великдень» (усі — 1993), «Христос-Спаситель» (1994), «Враже­н­ня від Італії», «Я майже при­йшов» (обидва — 1995), «Від­починок», «Ті, які йдуть шляхом», «Неможливе обі­йма­н­ня», «Крик» (усі — 2000); серія «Купальниці» (1999); порт­рети — «Автопорт­рет» (1964, 1999), «Дівчина» (1968), «Автопорт­рет у солдатській формі» (1973), «Жіночий порт­рет», «Дружина» (обидва — 1976), «Син» (1980), «Та, яка сидить у кріслі» (1999); натюрморти — «Троянди» (1966), «Червоний тюльпан» (1970), «Червона калина» (1973), «Фрукти. Коктебель» (1975), «Натюрморт із чорною смородиною», «Колючки», «Після шторму» (усі — 1978), «Трудовий ранок», «Партизанський вузол» (обидва — 1979), «Натюрморт із фруктами» (1991), «Плоди Пів­дня» (1999); 11 вітраж. циклів «Поліфорум» (1999–2006); цикл «Тріумф та формула людства» (від 2000).

Літ.: Мистецькі шляхи Харківщини: Альбом. Х., 1998; 200 вітражних композицій. Х., 2006.

А. С. Пів­ненко

Додаткові відомості

Основні твори
«Карадаг» (1966), «Дорога в пустелі», «Старі стіни фортеці Байрам-Алі» (обидва — 1968), «Узимку», «Ранкові тіні», «Сонячний ранок», «Азовські рибалки» (усі — 1970), «Біг на місці» (1972), «Над прірвою», «Бенкет хижаків», «Посмішка літа» (усі — 1978), «Оголена», «Рік білої кози», «Звідки і куди?», «У пошуках раю» (усі — 1991), «Святе сімейство (Голодомор)», «Час, коли краса спить», «Невеличкі новини з Віфлеєму», «Серце Христове», «Хрест на Великдень» (усі — 1993), «Христос-Спаситель» (1994), «Враження від Італії», «Я майже прийшов» (обидва — 1995), «Відпочинок», «Ті, які йдуть шляхом», «Неможливе обіймання», «Крик» (усі — 2000); серія «Купальниці» (1999); портрети — «Автопортрет» (1964, 1999), «Дівчина» (1968), «Автопортрет у солдатській формі» (1973), «Жіночий портрет», «Дружина» (обидва — 1976), «Син» (1980), «Та, яка сидить у кріслі» (1999); натюрморти — «Троянди» (1966), «Червоний тюльпан» (1970), «Червона калина» (1973), «Фрукти. Коктебель» (1975), «Натюрморт із чорною смородиною», «Колючки», «Після шторму» (усі — 1978), «Трудовий ранок», «Партизанський вузол» (обидва — 1979), «Натюрморт із фруктами» (1991), «Плоди Півдня» (1999); 11 вітраж. циклів «Поліфорум» (1999–2006); цикл «Тріумф та формула людства» (від 2000).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2008
Том ЕСУ:
8
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
дизайнер
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
22411
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
49
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 2
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 2):
Бібліографічний опис:

Добровольський Віталій Дмитрович / А. С. Півненко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-22411.

Dobrovolskyi Vitalii Dmytrovych / A. S. Pivnenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2008. – Available at: https://esu.com.ua/article-22411.

Завантажити бібліографічний опис

Єрмаков
Людина  |  Том 9  |  2009
І. В. Карпов
Єрмаков
Людина  |  Том 9  |  2024
В. П. Підгора, Л. І. Корнієнко
Іващенко
Людина  |  Том 11  |  2011
В. В. Мішуровський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору