ДОБРОВО́ЛЬСЬКИЙ Леонід Па­влович (26. 07 (07. 08). 1867, с. Кичинці Канів. пов. Київ. губ., нині Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл. — 17. 09. 1929, Київ) — історик-києво­знавець. Учень В. Антоновича. Проф. методики викла­да­н­ня історії. Член УНТ, Істор. товариства Нестора-літописця, Всеукр. археол. комітету (1927). Закін. істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1890). Від­тоді вчителював, водночас керував екс­курсіями по Києву, збирав бібліо­графію, істор. літературу, записував нар. пісні. Після більшов. пере­вороту 1917 працював на жін. курсах, деякий час очолював пед. музей; згодом викладав у Київ. ІНО методику історії та су­спільство­знавства; був чл. По­стій. комісії для скла­да­н­ня істор.-геогр. словника укр. земель і Комісії старого Києва та Прав­обереж­жя ВУАН; від 1928 — зав. б-ки Київ. школи № 6. Написав низку праць з топо­графії Києва та його околиць, серед них — «Змиевы валы вблизи Киева» (1908), «Київські укріпле­н­ня і Золоті Ворота» // «Наук. зб. за рік 1924: Зап. УНТ», 1926, т. 21, «З минулого Хотівської околиці Києва» // «Зап. Істор.-філол. від­ділу ВУАН», 1927, кн. 12, «Київ чи Мерв? До пита­н­ня про те, чи існувала в ХІ в. астрономічна обсерваторія в Києві» // Там само, 1928, кн. 19. Декілька незакін. робіт і власну бібліотеку заповів Істор. секції ВУАН. Похов. на Лукʼянів. цвинтарі.