ДОБРОХО́ТОВ Михайло Сергі­йович (25. 05. 1878, м. Кронштадт, нині Ленінгр. обл. — 1953) — лікар-невропатолог. Доктор медицини (1913), професор (1921). Заслужений діяч науки СРСР (1944). Закін. Моск. університет (1903). Від 1905 — у Моск. клініці нерв. хвороб; 1908–13 — асист. проф. В. Рота. 1912 пере­їхав до Полтави, де очолював фізіотерапевт. лікарню, від 1917 працював у земській лікарні; від 1919 — приват-доцент кафедри нерв. і псих. хвороб Ростов. університету; від 1921 — проф. однойм. каф., від 1922 — професор кафедри психіатрії Воронез. університету (обидва — РФ); від 1924 — професор кафедри нерв. хвороб Дні­проп. мед. ін­ституту; від 1932 — у Держ. ін­ституті мед. кліматології та кліматотерапії (м. Ялта, нині АР Крим); 1935–53 — завідувач кафедри нерв. хвороб Даге­стан. мед. ін­ституту (РФ). Ви­вчав клініку й патогенез інфекц. і профес. захворювань нерв. системи. Описав гостру атаксію Вестфаля–Лейдена, геморагіч. енцефаліт сифілітич. походже­н­ня, енцефаломієлополірадикулоневрит із син­дромом Брауна-Секара.