Дубинець Іван Варфоломійович

ДУБИНЕ́ЦЬ Іван Варфоломійович (30. 03. 1903, с. Медвин Канів. пов. Київ. губ., нині смт Богуслав. р-ну Київ. обл. — 30. 01. 1954, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадський діяч. Закін. Богуслав. учит. семінарію (1921), природн. відділ Київ. ІНО (1930). Учителював 1921–26. Автор розвідок про графітні родовища України. Під час нім.-фашист. окупації — секр. президії Укр. нац. ради, двічі арешт. ґестапо. 1944 виїхав до Австрії, 1945 — у Німеччину. Працював культ.-осв. референтом, у г. «Укр. вісті» (табір для переміщ. осіб м. Новий Ульм). Належав до ініціатив. групи для створення УРДП. Читав курс геології в УВУ (м. Авґсбурґ). Від 1949 — у Нью-Йорку. Співзасн. Демократ. об’єдн. бувших репресов. українців совєтами, голова його з’їзду 1953, чл. гол. управи УРДП та ініціатор мас. маніфестацій у 20-річчя голодомору в Україні 1932–33. Написав істор.-мемуар. нарис «Горить Медвин» (Нью-Йорк, 1952). Співавтор розділу про голодомор в Україні 1932–33 у кн. «The Black Deeds of the Kremlin: A White Book» («Біла книга про чорні справи Кремля», т. 2, Детройт, 1955).

Завантажити статтю