Дубинін Костянтин Михайлович
ДУБИ́НІН Костянтин Михайлович (05. 09. 1935, Баку) – режисер, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1985). Закін. театр. училище при Малому театрі (1957; майстерня В. Пашенної), Вищі режисер. курси при Держ. інституті театр. мистецтва (1966; викл. А. Гончаров) у Москві. Працював арт. Воронез. театру драми ім. О. Кольцова (РФ, 1957–65); реж. Мінського драм. театру ім. М. Горького (1966–67); реж. (1967–70), гол. реж. (1970–74) Горьков. театру драми ім. М. Горького (нині м. Нижній Новгород); гол. реж. Саратов. театру драми ім. К. Маркса (1975–82), Волгогр. театру ім. М. Горького (1982–87; усі – РФ). Реж.-постановник Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки (1987–90), водночас – реж.-постановник Київ. театру драми і комедії (1983–92); гол. реж. камер. театру-студії та театру-майстерні «Сузір’я» (від 1992); від 2003 – реж.-постановник Київ. ТЮГу. За сумісн. викладав у Горьков. (1967–74), Саратов. (1975–82) театр., Волгогр. муз. (1982–87) училищах; від 1989 – викладач режисури драми та майстерності актора Київ. університету театру, кіно і телебачення. Як реж. Д. прагне проникнути в суть автор. задуму, знайти неповторність його стильових особливостей. Майстер психол. театру.
Вистави: «На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського, «Найостанніший день» Б. Васильєва (обидві – 1967–74), «Тихий Дон» за М. Шолоховим, «Енергійні люди» за В. Шукшиним, «Три сестри» А. Чехова (усі – 1975–82), «Місячна пісня» Олександра Олеся (1995), «Гедда Габлер» Г. Ібсена (1996), «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1997), «Пригоди Тома Сойєра» за М. Твеном, «Потоп» за О. Пушкіним (обидві – 1999), «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра, «Лис Микита» за І. Франком (обидві – 2001), «Кицин дім» С. Маршака, «Химера» Н. Неждана (обидві – 2006).
Ролі: Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Треплєв («Чайка» А. Чехова), Часовников («Океан» О. Штейна), Хуан («З коханням не жартують» П. Кальдерона), Слава («Нерівний бій» В. Розова).
Л. В. Будник
Основні ролі
Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Треплєв («Чайка» А. Чехова), Часовников («Океан» О. Штейна), Хуан («З коханням не жартують» П. Кальдерона), Слава («Нерівний бій» В. Розова).
Основні вистави
«На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського, «Найостанніший день» Б. Васильєва (обидві – 1967–74), «Тихий Дон» за М. Шолоховим, «Енергійні люди» за В. Шукшиним, «Три сестри» А. Чехова (усі – 1975–82), «Місячна пісня» Олександра Олеся (1995), «Гедда Габлер» Г. Ібсена (1996), «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1997), «Пригоди Тома Сойєра» за М. Твеном, «Потоп» за О. Пушкіним (обидві – 1999), «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра, «Лис Микита» за І. Франком (обидві – 2001), «Кицин дім» С. Маршака, «Химера» Н. Неждана (обидві – 2006).