Дубинський Юхим Мусійович

ДУБИ́НСЬКИЙ Юхим Мусі­йович (10. 10. 1927, м. Сміла Київ. губ., нині Черкас. обл. — 07. 06. 2006, Київ) — архітектор. Член НСАУ (1955). Заслужений архітектор України (1995). Почес. чл. Укр. академії архітектури (1995). Закін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1947; викл. Я. Штейнберґ). Працював 1955–78 в ін­ституті «Ді­промісто» (Київ): від 1965 — гол. арх. архіт.-планув. майстерні № 3. Від 1978 — гол. арх. ін­ституту «Укрді­прорічтранс»; від 1979 — керівник архіт. майстерні ін­ституту «Ді­процивіль­промбуд»; від 1986 — за­ступник нач. комплекс. наук.-проект. від­ділу НДПІ містобудува­н­ня; від 1990 — гол. арх. проектів ко­оперативу «Проектувальник»; від 1993 — гол. арх. наук.-проект. бюро «Ліцензіарх» (усі — Київ). Від 1997 — керівник твор. архіт. майстерні «Ю. Дубинський». Серед реаліз. проектів — обʼєкти цивіл., пром. та спец. при­значе­н­ня (1952–55) в Севастополі, Феодосії (АР Крим), Новоросійську (Краснодар. край, РФ), Поті (Грузія), житлово-цивіл. при­значе­н­ня, від­починку та лікува­н­ня (1955–95) в Києві (зокрема й ст. метро «Мінська», 1982, спів­авт.), Павло­граді (Дні­проп. обл.), Він­ниці, Черкасах, Тернополі, ген. плани (1964–78, 1980, 1992) Львова, Євпаторії (АР Крим), Донецька, Макіївки (Донец. обл.), Актюбінська (Казах­стан), детал. роз­планува­н­ня та забудова (1959–78, 1980, 1993–95) Володимир-Волинського (Волин. обл.), Черкас, Лисичанська (Луган. обл.), Луцька, Сімферополя, Києва, Гурʼєва (нині Атерау, Казах­стан). Н.-д. та екс­перим. дослідж. у галузях рекон­струкції старої забудови, будівництва житла під­вищ. комфортності.

Завантажити статтю