Дубрава Еміліан
Визначення і загальна характеристика
ДУБРА́ВА Еміліан (1889, м. Підгайці, нині Терноп. обл. — після 1939) — живописець. Навч. на відділі декор. живопису Львів. худож.-пром. школи (1904–06), у Кра- ків. АМ (1906–11). Працював 1906 у Львові на ф-ці худож. майоліки І. Левинського. Виконав розпис на вазі зі сценою «Ринок у містечку Східної Галичини» (1906). Від 1913 — у Станіславі (нині Івано-Франківськ), де працював викл. рисунка в 1-й гімназії. Член мист. об’єдн. «Оріон» (1933–39). Брав участь у худож. виставках у Станіславі, Львові від 1930. Малював олією та аквареллю портрети, краєвиди Прикарпаття, побут. сцени на гуцул. тематику, натюрморти, карикатури, проектував книжк. палітурки. Займався монум. живописом (стінопис зі стилізов. нар. укр. мотивами в інтер’єрі вокзалу у м. Татарів, нині село Яремчан. міськради Івано-Фр. обл., 1932; розпис тріумф. арки у вірм. костелі у Станіславі, 1937). У творчості звертався до прийомів сецесії, після 1913 — до постімпресіонізму. Роботи зберігаються у МЕХП.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Донька» (1932), «Квіти» (1933), «У гуцульській хаті» (1934), «Вірменський собор у Станіславі», «І. Никорович» (обидва — 1938).
Завантажити статтю
Людина 
