Крупняков Аркадій Степанович

КРУПНЯКО́В Аркадій Степанович (22. 05. 1919, с. Чкаріно, нині Респ. Ма­рій-Ел, РФ — 24. 01. 1994, м. Йош­кар-Ола, Респ. Марій-Ел, похов. у рідному селі) — прозаїк, драма­тург. Батько С. Крупнякова. Член СП СРСР (1968). Нар. письменник Марій. АРСР (1979). Державна премія Марій. АРСР (1979). Учас­ник 2-ї світової війни. Бойові нагоро­ди. Здобув середню освіту. Від 1946 працював кор. г. «Марийская правда», «Советская Та­та­рия», від 1951 — власкор г. «Крым­ская правда». На основі знай­дених у Феодосій. краєзнав. му­зеї матеріалів з історії ґенуезьких колоній у Криму написав три­логію «Гусляры: Историческое трое­книжие о том, как Русь ор­дын­ское иго сбросила» (Йошкар-Ола, 1967; Москва, 1994), яку склали романи «Москва-матуш­ка», «Вольные города» і «Марш Акпарса». Створив також істор. романи «У моря Русского» (Сф., 1961), «Есть на Волге утес» (1983; про повстання С. Разіна), «Царев-город» (1984; до 400-ліття Йошкар-Оли), дилогію «Бе­ре­зо­вый сок» (1987; про складний пе­ріод становлення рад. влади в рос. глибинці), фантаст. роман «Амазонки» (1989; усі — Йошкар-Ола). Низку п’єс К. поставлено на сцені Респ. рос. драм. театру Марій. АРСР.

Завантажити статтю