Крусман Володимир Едуардович
КРУ́СМАН Володимир Едуардович (16(28). 01. 1879, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ — 25. 08. 1922, Москва) — історик культури. 1902 закін. С.-Петербур. університет, де був залишений для підготовки до професор. звання. 1903–07 вчителював і викладав на Бестужев. курсах та у Вищому комерц. училищі в С.-Петербурзі; від 1908 — приват-доцент, від 1916 — екстраординар. проф. Новорос. університету в Одесі; водночас читав лекції на Вищих жін. курсах. Працював у б-ках та архівах Італії, Франції, Німеччини, Великої Британії. Один із ініціаторів створення Одес. бібліогр. товариства при Новорос. університеті (1911). У 1916 працю «На заре английского гуманизма. Английские корреспонденты первых итальянских гуманистов в ближайшей своей обстановке» (О., 1915) захистив як магістер. дисертацію. 1917 — професор кафедри заг. історії Перм. університету (РФ). Основний напрям наукових досліджень — історія європ. інтелігенції як виразника «духу європеїзму».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Уильям Гросейн // И. М. Гревсу — ученики. С.-Петербург, 1911; Этический характер Бокаччо // Изв. Одес. библиогр. об-ва при Новорос. університете. 1914. Т. 2, вып. 8; Общество эпохи Просвещения. О., 1917; Джозафат Барбаро и Помпоний Лэт и их путешествие по югу России // Зап. Одес. об-ва истории и древностей. 1917. Т. 33.
Рекомендована література
- Гревс И. М. Памяти В. Э. Крусмана // Анналы. 1922. № 2;
- Попова Т. Н. В. Э. Крусман: новое прочтение // Древнее Причерноморье. Вып. 8. О., 2008.