АНЦИ́ФЕРОВ Микола Па­влович (30. 07 (11. 08). 1889, маєток Софіївка Уман. пов. Київ. губ., нині Нац. дендрол. парк НАНУ «Софіївка» м. Умань Черкас. обл. — 02. 09. 1958, Москва) — мистецтво­знавець, музеє­знавець. Член СП СРСР (1943). Закін. Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1915). Спів­засн. гуртка з під­готовки екс­курсоводів при Ермітажі (1910–14); роз­робляв теорію екс­курс. справи. Викладав у 2-му пед. ін­ституті (1919–26), Університеті історії мистецтв (1925–29). Спів­працював із ж. «Пед. мысль» (1918–24), «Экскурс. дело» (1921–23); у від­діл. Центр. бюро крає­знавства (1921–24; усі — Петро­град). При товаристві «Старий Петербург» керував семінаром з ви­вче­н­ня історії міста. 1925 заарешт., висланий до Сибіру, згодом звільн., 1929 заарешт. знову і засудж. до 3-х р. увʼязне­н­ня; 1930 до­дано ще рік. Покара­н­ня від­бував на Соловках. 1931 термін збільш. до 5-ти р. (т. зв. Академ. справа); брав участь у буд-ві Біломоро-Балт. ка­налу. Звільн. до­строково 1933, працював у комунал. (1934–36) і Держ. літ. (1936–37, після 1939) музеях (обидва — Москва). 1937 заарешт. знову, засудж. до 8-ми р. увʼязне­н­ня, 1939 звільн. Один із засн. мемор. музеїв О. Герцена, І. Тургенєва, Ф. Достоєвського, А. Чехова. За­ймався ви­вче­н­ням міського середовища як ціліс. істор.-культур. організму, досліджував взаємо­вплив істор. середовища і культур. життя, топоніміку міст. Започаткував ви­вче­н­ня образу міста у рос. літературі, зокрема С.-Петербурга. Автор кн. «Из дум о былом: Воспоминания» (Москва, 1992). За кращі роботи з історії С.-Петербурга 1995 засн. премію ім. А.