Апеляційний суд України
АПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ СУД УКРАЇ́НИ — судова установа. Його утворення передбачено Законом «Про судоустрій України» (2002). А. с. У. повинен був діяти у складі судових палат у цивіл. і кримінал. справах, а також військ. судової палати. Компетенцією суду є розгляд апеляц. скарг на судові рішення, які ухвалюють апеляц. суди обл. України, Києва та Севастополя, АР Крим, військ. апеляц. суди регіонів і апеляц. суд військ.-мор. сил України по першій інстанції. З набуттям чинності з 1 вересня 2005 нового Цивіл. процесуал. кодексу України розгляд цивіл. справ у першій інстанції здійснюють лише місц. заг. суди, що виключає провадження у цих справах по першій інстанції в заг. апеляц. судах і унеможливлює утворення цивіл. палати в А. с. У. Юрисдикція А. с. У. поширюється на тер. усієї держави. Він не має компетенції суду першої інстанції, тому в його складі не може бути утворено суду присяжних або суду з нар. засідателями. Порядок розгляду справ за апеляц. скаргами здійснюється за процесуал. законом. Рішення А. с. У. підлягають оскарженню до суду касац. інстанції на заг. підставах. Суддів А. с. У., як правило, обирає ВР України безстроково. Голова цього суду призначає їх розпорядженням до складу відповід. судової палати. Для вирішення організац. питань в А. с. У. діє президія з відповід. повноваженнями. До її складу входять: голова А. с. У., його перший заст., заст. — голови судових палат і кілька суддів, обраних до президії на заг. зборах суду. Голову та його заст. призначають на 5 р. з-поміж суддів А. с. У. У разі необхідності голова А. с. У. за погодженням із президією може з-поміж суддів цього суду призначити до складу судової палати заступник голови відповід. палати.