БАЙСА́РОВ Леонід Володимирович (19. 07. 1947, с. Микитівка, нині у складі м. Горлівка Донец. обл.) — промисловець, політичний діяч, гірничий інженер. Народний депутат України (2002–06). Кандидат технічних наук (2004). Герой України (2004). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 2000, 2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Закінчив Дні­пропетровський гірничий ін­ститут (1972). Від­тоді — на вугільних під­приємствах Донбасу: від 1990 — директор, від 2002 — голова на­глядової ради шахти «Красноармійська-Західна № 1» (від 1996 — ВАТ); від 2010 — генеральний директор ВАТ «Ша­хто­управлі­н­ня “Покровське”». У ВР України 4-го склика­н­ня — член фракцій «Єдина Україна» (2002) та «Регіони України» (2002–05), фракції Партії регіонів «Регіони України» (2005–06), голова під­комітету з питань стратегії роз­витку галузі, інвестицій та приватизацій Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної без­пеки (2002–06); у ВР України 7-го склика­н­ня: член Партії регіонів. Від 1998 — президент благодійного фонду «Надія» (м. Покровськ). Основні напрями наукових досліджень: об­ґрунтува­н­ня параметрів і роз­робле­н­ня технології комбінованого способу під­тримки виробок, що використовуються по­вторно.

Указом Президента України 19 січня 2025 року по­збавлений державних нагород.