Байсаров Леонід Володимирович
БАЙСА́РОВ Леонід Володимирович (19. 07. 1947, с. Микитівка, нині у складі м. Горлівка Донец. обл.) — промисловець, політичний діяч, гірничий інженер. Народний депутат України (2002–06). Кандидат технічних наук (2004). Герой України (2004). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 2000, 2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (1972). Відтоді — на вугільних підприємствах Донбасу: від 1990 — директор, від 2002 — голова наглядової ради шахти «Красноармійська-Західна № 1» (від 1996 — ВАТ); від 2010 — генеральний директор ВАТ «Шахтоуправління “Покровське”». У ВР України 4-го скликання — член фракцій «Єдина Україна» (2002) та «Регіони України» (2002–05), фракції Партії регіонів «Регіони України» (2005–06), голова підкомітету з питань стратегії розвитку галузі, інвестицій та приватизацій Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (2002–06); у ВР України 7-го скликання: член Партії регіонів. Від 1998 — президент благодійного фонду «Надія» (м. Покровськ). Основні напрями наукових досліджень: обґрунтування параметрів і розроблення технології комбінованого способу підтримки виробок, що використовуються повторно.
Указом Президента України 19 січня 2025 року позбавлений державних нагород.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Привлечение инвестиций в угольную промышленность Украины: состояние, проблемы и пути решения. К., 2002; Опыт реализации основных положений программы «Украинский уголь» в условиях ОАО «Угольная компания “Шахта Красноармейская-Западная”» // ЕП. 2002. № 1; Геомеханика и технология поддержания повторно используемых горных выработок. Д., 2005 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Лісовенко М. Храм Спаса на вугіллі // Уряд. кур’єр. 2006, 20 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
