Беневський Василь Дмитрович
БЕНЕ́ВСЬКИЙ Василь Дмитрович (Беневский Василий Дмитриевич; 14. 08. 1864, Саратов. губ., Росія — 28. 11. 1930, м. Ставрополь, РФ) — російський композитор, педагог. Освіту отримав у Камишин. духов. училищі (нині Волгогр. обл., РФ) й Астрахан. семінарії (Росія) 1881–87. Самотужки вивчивши муз. композицію, вчителював, працював реґентом. Від 1890 — на Ставропіллі: у єпарх. училищі, духов. семінарії (до 1898), гімназіях (1898–1906), учит. семінарії та інституті (1906–29), водночас в муз. технікумі (1923–29). Від 1899 співпрацював із Хором любителів, готував спільні вистави з Гуртком любителів красних мистецтв. Ідея Б. запровадити у школі рухливі ігри зі співами мала сусп. підтримку; популяр. були його опери для школярів. Твори Б. — у репертуарі Київ. духов. академії, їх виконували об’єднані хори під керівництвом О. Кошиця на ювіл. концертах 1912–14. Товаришував і співпрацював з К. Хетагуровим та О. Кошицем. Серед учнів — К. Пігров.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опери — «Червоненька квіточка» (1906), «Снігова королева» (1924, незаверш.); хори — 5 жін. з фортепіано (1891), «Пам’ятник» та «Ювілейна пісня» (обидва — сл. Я. Полонського, 1899, до пушкін. ювілею), 7 двоголосих (1904), 15 двоголосих а капела (1906), 5 чол. а капела (1912); балада «Варяг» (сл. Я. Рєпнінського, 1904); кантата «1812 рік» для оркестру, мішаного хору та фортепіано (сл. нар., 1912).
Рекомендована література
- Лисицин М. Беневский // Музыка и пение. 1899. № 6;
- Кошиць О. Спогади. К., 1995;
- Його ж. Листи до друга (1904–1931). К., 1998.
Завантажити статтю
Людина 
