Бєлопольський Яків Борисович

БЄЛОПО́ЛЬСЬКИЙ Яків Борисович (23. 04(06. 05). 1916, Київ — 06. 05. 1993, Москва) — архітектор. Нар. арх. СРСР (1988). Дійсний член АМ СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. архіт. ін­ститут (1937), де від 1955 й викладав: від 1973 — проф. Брав участь в рекон­струкції та містобуд. роз­витку Москви. Один з провід­них авторів комплекс. забудови р-ну Великого Пд. Зх. (1952–66), Фрунзен. набережної (1953–67), ансамблю Жовтн. площі. Очолював автор. колективи низки унікал. споруд, зокрема цирку на про­спекті В. Вернадського (1964–71), наук. комплексу на вул. Проф­союзна та П. Красікова (1966–78), Палацу молоді та Комсомольському про­спекті (1972–87), багатофункціонал. комплексу «Парк-Плейс» (1992; Державна премія РФ, 1994, посмертно), працював над проектом Палацу Рад (1937–46). Спільно з Є. Вучетичем та ін. створив мемор. ансамблі — памʼятники рад. воїну-визволителю у Трептов-парку в Берліні (1946–49; Сталін. премія, 1950) та героям Сталінгр. битви на Мамаєвому кургані у Волго­граді (РФ, 1963–67; Ленін. премія, 1970).

Завантажити статтю