Бєлопольський Яків Борисович
БЄЛОПО́ЛЬСЬКИЙ Яків Борисович (23. 04(06. 05). 1916, Київ — 06. 05. 1993, Москва) — архітектор. Нар. арх. СРСР (1988). Дійсний член АМ СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. архіт. інститут (1937), де від 1955 й викладав: від 1973 — проф. Брав участь в реконструкції та містобуд. розвитку Москви. Один з провідних авторів комплекс. забудови р-ну Великого Пд. Зх. (1952–66), Фрунзен. набережної (1953–67), ансамблю Жовтн. площі. Очолював автор. колективи низки унікал. споруд, зокрема цирку на проспекті В. Вернадського (1964–71), наук. комплексу на вул. Профсоюзна та П. Красікова (1966–78), Палацу молоді та Комсомольському проспекті (1972–87), багатофункціонал. комплексу «Парк-Плейс» (1992; Державна премія РФ, 1994, посмертно), працював над проектом Палацу Рад (1937–46). Спільно з Є. Вучетичем та ін. створив мемор. ансамблі — пам’ятники рад. воїну-визволителю у Трептов-парку в Берліні (1946–49; Сталін. премія, 1950) та героям Сталінгр. битви на Мамаєвому кургані у Волгограді (РФ, 1963–67; Ленін. премія, 1970).
Рекомендована література
- Есаулов Г. В., Кананин Р. Г. Яков Борисович Белопольский // Арх-ра и строительство Москвы. 2006. № 5.