БЄЛЯКО́ВА Юлія Олександрівна (01. 01. 1916, ст. Лозова, нині місто Харків. обл. — 09. 02. 2001, Київ) — мистецтво­знавець, музично-громадська діячка, спів­ачка (ліричне сопрано). Дружина Георгія, мати Олени Таранченків. Заслужений працівник культури УРСР (1967). Закін. Харків. муз.-драм. ін­ститут (1936), Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1967). У 1936–37 — муз. ред. та солістка Комітету радіомовле­н­ня у Тирасполі. Від 1937 — у Києві: 1937–39 — солістка «Жінхорансу»; 1939–41 та 1944–50 — ред. муз. мовле­н­ня Укр. радіокомітету; 1950–58 — директор Центр. будинку нар. творчості. 1958 організувала і від­тоді очолювала спец. ред. з питань культ.-осв. літ-ри у Держполітвидаві України; 1958–74 — зав. ред. літ-ри для худож. самодіяльності у видавництві «Мистецтво». З її ініціативи вперше виконано за рукописами й записано до золотого фонду Укр. радіо цикл «Музична лисенкіана», твори К. Стеценка, М. Леонтовича; започатковано цикли радіопередач, присвяч. пісен. творчості в Україні, видат. укр. солістам і колективам. Сприяла ви­дан­ню нотно-муз., метод. літ-ри, репертуар. збірників із багатьох галузей муз.-театр., літ.-поет., виконав. мистецтв. 1975–87 створила й очолила Мемор. будинок-музей М. Лисенка у Києві.