Біфони
БІФО́НИ — грошові документи ОУН–УПА. Назва пов’язана із написами на грош. знаках — «На бойовий фонд ОУН–УПА», «На бойовий фонд УПА», «На бойовий фонд ОУН» та ін. (скорочено від бойовий фонд). Залежно від діалект. особливостей, у Галичині їх називали бефони, бифони, бофони, на Волині та Поліссі — Б. вперше пошт. марки із зображенням тризуба та написом «ОУН» (без зазначення номіналу) 1939 випустила ОУН у м. Хуст (нині Закарп. обл.) з метою зібрати добровіл. пожертви на продовження зброй. боротьби. Після нападу Німеччини на СРСР, зважаючи на небажання німців визнавати відновлення незалеж. України, одним із гол. своїх завдань ОУН(б) визначила створення укр. ЗС, що потребувало певних коштів. Оскільки керівництво ОУН(б) виступало рішуче проти насильниц. вилучення матеріал. цінностей у насел., а розраховувати навіть на мін. фінанс. допомогу ззовні не могло, було вирішено розпочати вип. Б. з метою «якщо час добре розпорядиться у прийдешньому дні і постане в Україні своя незалежна, демократична соборна держава, обов’язково поміняти їх на нову національну валюту». Уповноважені ОУН(б) видавали Б. насел. за внесені добровіл., стягнуті як контингент або реквізов. кошти у вигляді готівки, продуктів, одягу тощо. Вони одночасно виконували фінанс. і пропагандист.-просвітн. функції: на аверсі розміщували номінал та назву грош. одиниці (переважно у карбованцях), на реверсі — агітац. матеріали (як правило, пов’язані з сюжетом малюнка). Автор більшості Б. — Н. Хасевич. Найбільші серії — «галиц.» і «волин.». Їх виготовляли у підпіл. друкарнях ім. С. Петлюри (1944–45), «Воля народам» (1944–46), ім. Д. Карпенка-Яструба (1946), ім. К. Савура (1946–47), ім. І. Климіва-Легенди (1948), ім. Т. Шевченка (1949), ім. Арсенича-Михайла, ім. П. Голояда і Я. Пришляка (обидві — 1949–50) та Центр. проводу ОУН(б). Відомі також Б. Бережан. (1947; номіналом 50, 100, 500 злотих) і Новосіл. (1952; номіналом 50 і 100 злотих) надрайон. проводів ОУН(б). Осіб, які зберігали Б., рад. влада карала тюрем. ув’язненням. Припинили обіг у 1-й пол. 1950-х рр.
Рекомендована література
- Біфони — гроші ОУН–УПА // Зх. Україна. 1992. № 46;
- Гайдай О., Хаварський Б. Біфони. Т., 1995;
- Клименко О. Грошові документи ОУН (бофони) 1939–1952 років. Т., 1999.
Завантажити статтю
