Давоян Размік Нікогосович

ДАВОЯ́Н Размік Нікогосович ( ; 03. 07. 1940, с. Мец Парні Спітак. р-ну, Вірменія — 11. 01. 2022, Єреван) — вірменський письменник. Член СП СРСР (1964). Державна премія Вірм. РСР (1985). Закін. Єреван. пед. інститут (1964). У 1965–70 — завідувач відділу поезії та прози г. («Літературна газета»). Відп. секр. Комітету з держ. премій Вірменії (1975–90), голова правління СП Вірменії (1994–96). Автор поет. зб. («Мій світ», 1963), « » («Крізь тіні», 1967), «» («Соти», 1973), («Гарячі плити», 1983), «» («Епос юності», 1984), («Мідна троянда», 1985), («Кам’яна подушка», 1989), «» («Духовний хліб», 2001), проз. кн. («Геній і пам’ять», 1986) та ін. Поему («Реквієм», 1969; 1998; усі — Єреван) присвятив трагіч. долі вірмен у Туреччині. Заборонені до публікації в СРСР, за кордоном вийшли його поема («Порушені хрести», Бейрут, 1972) та проз. кн. («Торос Рослін», Нью-Йорк, 1984). Переклав низку поезій В. Симоненка («Задивляюсь у твої зіниці...», «Де зараз ви, кати мого народу?..»); у перекладеній вірм. мовою зб. І. Драча «До джерел» (1981) в інтерпретації Д. надруковано «Баладу про вузлики», «Баладу роду»; також деякі перекл. Д. укр. віршів опубл. у зб. («Золоті ворота», 1977). Окремі твори Д. переклали І. Драч, В. Лучук, В. Кочевський, О. Божко.

Завантажити статтю