ДА́ЛЧЕВ Атанас Христов (Далчев Атанас Христов; 12(25). 06. 1904, м. Салоніки, Греція — 17. 01. 1978, Софія) — болгарський поет, пере­кладач. Нар. діяч мистецтв і культури Болгарії (1974). Закін. Софій. університет (1927). Працював у системі освіти. Від 1953 — у ред. ж. «Пламъче»: 1957–65 — за­ступник гол. ред. Дебютував у колектив. зб. «Мост» (1923). У зб. «Прозорец» (1926), «Стихотворения» (1928), «Париж» (1930), «Ангелът на Шартър» (1943), «Балкон» (1972) та ін. Д. зосередився довкола осн. філос., екзистенц. і соц. про­блем, ви­ступив проти від­чуже­н­ня й аморальності урбаніст. цивілізації. У зб. поет.-філос. афоризмів і крит. роз­думів «Фрагменти» (1967) заперечив естетику та поетику символізму, захищав новий тип реалізму, закликаючи до створе­н­ня рідної літ-ри, до зближе­н­ня мистецтва з жит-тям і водночас долучаючись до культур. цін­ностей Заходу. Пере­клав окремі твори Й.-В. Ґете, Б. Паскаля, Стендаля, Й.-Х. Гьольдерліна, Е.-Е. Дікінсон, А. Чехова, І. Бабеля, Ф. Ґарсіа Лорки. З української мови пере­клав повість «Захар Беркут» І. Франка та роман «Людина і зброя» О. Гончара. Окремі вірші Д. пере­клали Д. Павличко та Д. Білоус.