Крушинський Йозеф
КРУШИ́НСЬКИЙ Йозеф (1865, х. Лев’яново побл. Маріуполя, нині Донец. обл. — 31. 07. 1940, м. Алма-Ата, нині Алмати) — церковний діяч РКЦ. Закін. Тираспол. духовну семінарію в Саратові (Росія, 1889). У 1889 висвяч. на священика. Від 1903 — прелат. Душпастирював у парафіях нім. колоній Поволжя. Від 1892 — проф., водночас 1901–03 — ректор Саратов. духовної семінарії, яку 1918 переведено до Одеси. Після закриття більшовиками 1919 цього навч. закладу оселився в колонії Карлсруе (нині с. Степове Микол. р-ну Микол. обл.), де продовжував приватно навчати семінаристів і викладав у нім. гімназії, 1922–32 — настоятель костелу. Від 1926 — апостол. адміністратор пд. частини Тираспол. єпархії. Від 1930 мешкав у с. Шпейєр (нині Піщаний Брід Веселинів. р-ну Микол. обл.). 28 квітня 1935 засудж. до 10 р. ув’язнення, у травні 1935 вирок замінено на заслання. Покарання відбував у Казахстані. Реабіліт. 1992.
Рекомендована література
- Труды Саратовской ученой архивной комиссии. Саратов, 1915. Вып. 32;
- Біографії римо-католицьких священиків, репресованих радянською владою // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2003. Вип. 2(21); Деннингхауз В. Революция, реформа и война. Немцы Поволжья в период заката Российской империи. Саратов, 2008;
- Рубльова Н. Католицьке духовенство Півдня України в умовах радянської дійсності 1920–1930-х рр.: статус, імідж, спосіб життя // Наук. вісн. Микол. університету. 2011. Вип. 3.30.