КРУШИ́НСЬКИЙ Йозеф (1865, хутір Левʼяново по­близу Маріуполя, нині Донецької обл. — 31. 07. 1940, м. Алма-Ата, нині Алмати) — церковний діяч Римо-католицької церкви. Закінчив Тираспольську духовну семінарію в Саратові (Росія, 1889). У 1889 висвячений на священика. Від 1903 — прелат. Душпастирював у парафіях німецьких колоній Поволжя. Від 1892 — професор, водночас 1901–03 — ректор Саратовської духовної семінарії, яку 1918 пере­ведено до Одеси. Після закри­т­тя більшовиками 1919 цього на­вчального закладу оселився в колонії Карлсруе (нині с. Степове Миколаївського ра­йону Миколаївської обл.), де продовжував приватно на­вчати семінаристів і викладав у німецькій гімназії, 1922–32 — настоятель костелу. Від 1926 — апостольський адміністратор пів­ден­ної частини Тираспольської єпархії. Від 1930 мешкав у с. Шпейєр (нині Піщаний Брід Веселинівського ра­йону Миколаївської обл.). 28 квітня 1935 засуджений до 10 р. увʼязне­н­ня, у травні 1935 вирок замінено на засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Казах­стані. Реабілітований 1992.