Данилишин Степан Іванович

Визначення і загальна характеристика

ДАНИЛИ́ШИН Степан Іванович (23. 12. 1908 (05. 01. 1909), с. Юхимівці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. — 16. 12. 1973, Тернопіль) — художник театру і живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Член СХУ. Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. худож. ін­ституті (1929–30), закін. Всерос. АМ у Ленін­граді (нині С.-Петербург, 1940). Під час 2-ї світової війни працював художником Укр. драм. театру в м. Берест (нині Брест, Білорусь, 1941–43) та Муз.-драм. театру ім. М. Садовського в м. Проскурів (нині Хмельницький, 1943–44); художник Камʼянець-Поділ. драм. театру ім. Г. Петровського (м. Проскурів, 1944–45); гол. художник Коломий. укр. драм. (1947–52) та Терноп. муз.-драм. ім. Т. Шевченка (1952–73) театрів. Голова бюро твор. секції Терноп. товариства художників, худож.-вироб. майстерень Худож. фонду УРСР. Учасник обл. та всеукр. мистецьких ви­ставок від 1961. Персон. — у Тернополі (1961, 1974 — посмертна), Львові (1962). Палітра Д. лаконічна і монументальна, роз­криває суть образ. мисле­н­ня. Серед оформлених ви­став — «Бог­дан Хмельницький» О. Корнійчука (1947), «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1956), «Наливайко» за І. Ле (1958), «Родина щіткарів» Мирослава Ірчана (1959), «Не судилось» М. Старицького (1960), «Камін­ний господар» Лесі Українки (1964), «Кай­дани порвіте» М. Левченка (1965), «Як сходило сонце» І. Микитенка (1967), «Перша борозна» І. Кавалерідзе (1970), «Тигр та гієна» Ш. Петефі (1971).

Тв.: «Троянди» (1960), «Ріка Серет», «Шахтар» (обидва — 1962).

Літ.: Ви­ставка творів художника Степана Івановича Данилишина: Каталог. Т., 1961; Гайдабура В. Театр, захований в архівах. К., 1998.

Т. О. Удіна

Завантажити статтю