Данилов Микола Іполитович

ДАНИ́ЛОВ Микола Іполитович (07(19). 12. 1899, Київ — 11. 03. 1978, м. Воронеж, РФ) — художник театру, педагог. Навч. у Київ. худож. училищі (1912–19; викл. І. Селезньов, М. Струнников), Одес. худож. інституті (1920–26; викл. В. Мюллер). Працював художником у театрі «Масодрам» (Одеса); від 1933 — у м. Сталінград (нині Волгоград, РФ); від 1936 — художник Воронез. драм. театру. Викладав у Одес. муз.-драм. інституті (1930–33), Воронез. театр. училищі (1936–41). Був чл. товариства «Художники-кияни» (1916–18), Одес. відділ. «Лівого Єдиного Фронту» (1924) та Асоц. художників Червоної України (1928–29). Оформив вистави: «Машиноборці» за Е. Толлером (1923, театр «Масодрам»), «Мандат» М. Ердмана (1925, Одес. укр. муз.-драм. театр ім. Жовтн. революції; ескіз декорації зберігається в МТМК України), «Захід» І. Бабеля (1927), «Любов Ярова» К. Треньова (1928), «Вогняний міст» Б. Ромашова (1929), «Вовки та вівці» О. Островського (1932; усі — Одес. рос. драм. театр), «Останні» (1936), «Міщани» (1938), «Дачники» (1940) М. Горького, «Хлопець із нашого міста» К. Симонова (1941), «Фронт» О. Корнійчука (1943), «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (1947), «Анна Кареніна» за Л. Толстим (1949), «Бронепоїзд 14-69» В. Іванова (1951), «Іркутська історія» О. Арбузова (1960), «Містерія-буфф» В. Маяковського (1970; усі — Воро- нез. драм. театр). У роботах Д. 1920-х — поч. 1930-х pp. відчутне прагнення до стиліст. і худож. прийомів функціон. конструктивізму. В оформленні низки вистав поруч із умов., символіч. використанням окремих деталей побуту, архітектури вдавався до декор.-узагальненого характеру побудови зорового образу. Автор нарисів про театр. життя, брошури з історії Воронез. драм. театру (Воронеж, 1953).

Завантажити статтю