Данилов Юрій Никифорович

ДАНИ́ЛОВ Юрій Никифорович (13(25). 08. 1866, Київ — 03. 02. 1937, Париж) — військовик. Генерал від інфантерії (1914). Закін. Михайлів. артилер. училище (1886), Микол. академію Генштабу (1892). Служив у артилер. бригаді (1886–90); на штаб. посадах у Київ. військ. окрузі та гол. упр. Генштабу (1892–1906); командував 166-м Рівнен. піхот. полком (1906–08); від 1909 — генерал-квартирмейстер гол. упр. Генштабу. Внаслідок частої зміни нач. Генштабу фактично керував розробленням плану війни з Австро-Угорщиною та Німеччиною. На поч. 1-ї світової війни призначений генерал-квартирмейстером штабу Верхов. головнокомандувача. Брав безпосередню участь у плануванні всіх стратег. операцій рос. армії 1914–15. Від 1915 — командувач 25-го армій. корпусу; від 1916 — начштабу Пн. фронту; від 1917 — командувач 5-ї армії. 1918 вступив до Червоної армії, у березні того ж року очолив групу військ. експертів при рад. делегації на переговорах у Брест-Литовську. З його ініціативи експерти подали на ім’я кер. рад. делегації служб. записку із протестом проти укладення Брестського (Берестейського) мирного договору. Після повернення подав у відставку і виїхав у р-н дії Добровол. армії генерала А. Денікіна. Восени 1920 — пом. нач. військ. упр. ЗС Пд. Росії. На еміграції у Стамбулі, від 1921 — у Парижі. Автор військ.-істор. праць: «Россия в мировой войне 1914–1915 гг.» (Берлин, 1924), «Великий князь Николай Николаевич» (1930), «Русские отряды на французском и македонском фронтах, 1916–1918 гг.» (1933; обидві — Париж), «На пути к крушению» та ін.

Завантажити статтю