Данилов Юрій Никифорович

ДАНИ́ЛОВ Юрій Никифорович (13(25). 08. 1866, Київ — 03. 02. 1937, Париж) — військовик. Генерал від інфантерії (1914). Закін. Михайлів. артилер. училище (1886), Микол. академію Ген­штабу (1892). Служив у артилер. бригаді (1886–90); на штаб. посадах у Київ. військ. окрузі та гол. упр. Ген­штабу (1892–1906); командував 166-м Рівнен. піхот. полком (1906–08); від 1909 — генерал-квартир­мейстер гол. упр. Ген­штабу. Внаслідок частої зміни нач. Ген­штабу фактично керував роз­робле­н­ням плану війни з Австро-Угорщиною та Німеч­чиною. На поч. 1-ї світової війни при­значений генерал-квартир­мейстером штабу Верхов. головнокомандувача. Брав без­посередню участь у плануван­ні всіх стратег. операцій рос. армії 1914–15. Від 1915 — командувач 25-го армій. корпусу; від 1916 — нач­штабу Пн. фронту; від 1917 — командувач 5-ї армії. 1918 вступив до Червоної армії, у березні того ж року очолив групу військ. екс­пертів при рад. делегації на пере­говорах у Брест-Литовську. З його ініціативи екс­перти подали на імʼя кер. рад. делегації служб. записку із протестом проти укладе­н­ня Брестського (Берестейського) мирного договору. Після поверне­н­ня подав у від­ставку і ви­їхав у р-н дії Добровол. армії генерала А. Денікіна. Восени 1920 — пом. нач. військ. упр. ЗС Пд. Росії. На еміграції у Стамбулі, від 1921 — у Парижі. Автор військ.-істор. праць: «Рос­сия в мировой войне 1914–1915 гг.» (Берлин, 1924), «Великий князь Николай Николаевич» (1930), «Рус­ские отряды на французском и македонском фронтах, 1916–1918 гг.» (1933; обидві — Париж), «На пути к крушению» та ін.

Завантажити статтю