ДАНИЛЮ́К Архип Григорович (13. 03. 1941, с. Згорани Любомл. р-ну Волин. обл. — 23. 01. 2008, Львів) — етно­граф. Кандидат історичних наук (1999). Закiн. Львiв. університет (1965). Працював у МЕХП АН УРСР (Львів, 1967–71); 1971–98 — у Музеї нар. архітектури та побуту у Львові; від 1999 — доцент кафедри гео­графії України Львів. університету. Досліджував пита­н­ня музеє­знавства, нар. архітектури, роз­витку нар. промислiв. Упорядкував зб. нарисів «Чарівне веретено» (Л., 1990); автор дослідж.: «Українська хата» (К., 1991), «Господарські будівлі на Поліс­сі кінця ХІХ — початку ХХ столі­т­тя» // «Зап. НТШ: Пр. секції етно­графії та фольклористики» (т. 223, Л., 1992), «Наша хата: Етногр. нарис про традиц. поліс. житло» (Лц., 1993), «Музей в Шевченкiвському гаї» (1993), «Поклонитися народному зодчому: Етногр. нариси про нар. арх-ру України» (1995; обидва — Львів), «Релiкти давнього будiвництва» (Р., 1995), «Скарби народної архітектури Гуцульщини» (Л., 2000), «Волинь: Памʼятки нар. архітектури» (2001), «Народна архітектура Волинського Поліс­ся» (2002; обидва — Луцьк), «З глибини дерева і соломи: Памʼятки нар. архітектури Зх. Поліс­ся» (Т., 2003), «Шляхами України: Етногр. нарис» (2003), «Народна архітектура Бойківщини» (2004), «Оповіді про екс­понати Львівського скансену» (2004; усі — Львів), «Українські скансени. Історія виникне­н­ня, екс­позиції, про­блеми роз­витку» (Т., 2006).