ДА́НІЄЛЬС­СОН Ґвюдмюндюр (Daníelsson Guðmundur; 04. 10. 1910, х. Ґут­тормсгаґі, Ісландія — 06. 02. 1990, Рейкʼявік) — ісландський письмен­ник. Працював учителем, дир. школи, журналістом, редактором. Дебютував поет. зб. «Ég heilsa þér» («Вітаю тебе», 1933). У твор. доробку Д. — романи «Bræðurnir í Grashaga» («Брати з Ґрасгаґі», 1935), «Af jorðu ertu kominn» («Із землі ти ви­йшов», 1941–44; трилогія з життя ісланд. хуторян), «Blindungsleikur» («Гра в піжмурки», 1955), «Sonur minn Sinfjötli» («Сину мій, Сінфʼєтле», 1961), «Húsið» («Дім», 1963), «Járnblómið» («Залізна квітка», 1972), «Bróðir minn Húni» («Мій брат Гуні», 1976), «Vatnið» («Озеро», 1987) та ін. У повістях і оповіда­н­нях виявив неабиякий гуморист. хист. Пере­клав повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського (спільно з Є. Велюнським; Рейкʼявік, 1986), поезії «Заповіт» Т. Шевченка і «Каменярі» І. Франка (обидві на­друк. 1987 у тижневику «Suðurland» з короткими біогр. довід­ками про письмен­ників). Опублікував стат­ті про І. Франка та М. Коцюбинського. До пере­кладів творів укр. письмен­ників звернувся, працюючи над втіле­н­ням задуму по­зна­йомити ісланд. читача з «малими» літ-рами, такими як каталонська, ретророманська та ін., вважаючи «малими» ті літ-ри, які були дис­криміновані у своїх державах.