КРАЧКО́ВСЬКИЙ Ігнатій Юліанович (Крачковский Игнатий Юлианович; 04(16). 03. 1883, Вільно, нині Вільнюс — 24. 01. 1951, Ленін­град, нині Санкт-Пе­тербург) — російський ара­біст. Академік Академії наук СРСР (1921). Сталінcька премія (1951). Закінчив Санкт-Пе­тербурзький університет (1905). У 1908–10 пере­бував у від­ряджен­ні у Сирії, Лівані, Єгипті й Палестині. 1910–17 — приват-доцент, 1918–20 — професор, 1944–50 — завідувач кафедри арабської філології Ленін­градського університету. 1920–26 — професор Російського ін­ституту історії мистецтв (Ленін­град); водночас 1921–38 — завідувач кафедри арабської мови Ленін­градського східного ін­ституту. У липні 1922 заарештований за звинуваче­н­ням у шпигунстві на користь Фінляндії. Після клопотань науковців Академії наук СРСР 12 січня 1923 звільнений. 1942 — директор Ін­ституту схо­до­знавства Академії наук СРСР (Ленін­град). Віце-президент Російського гео­графічного товариства (1938–45).

Один із творців радянської школи арабістики. Ви­вчав арабо-християнську літературу, історико-куль­турні та епі­графічні памʼятки стародавньої Пів­ден­ної Аравії, літературу і культуру середньовічної Ефіопії; російсько-арабські літературні звʼязки, історію гео­графічної літератури в країнах мусульманського Сходу; новоарабську літературу та історію культурного від­родже­н­ня в арабських країнах 19 — початку 20 ст. За­ймався описом арабських рукописів у російських зі­бра­н­нях та архівах. Опублікував текс­ти й пе­реклади багатьох памʼяток арабської літератури. Пере­клав російською мовою Коран (Москва, 1963). Був почесним членом Всеукраїнської наукової асоціації сходо­знав­­ства. Автор роз­відок про грамоту Антіохійського патріарха львівській пастві («Грамота Иоакима ІV, пат­риарха антиохийского, львовской пастве в 1586 г.», Ленин­град, 1924), подорож Павла Халебського («Описание путешествия антиохийского патриарха Макария как памятник арабской гео­графической литературы и как источник для истории Рос­сии в 17 в.» // «Советское востоковедение», 1949, т. 6); ви­вчав арабські рукописи, виявлені на території України («Отчет о командировке в Крым летом 1924 года» // «Известия Рос­сийской академии наук», сер. 6, 1924, т. 18, № 12/18; «Отчет о командировке в Киев летом 1925 года» // там само, 1925, т. 19, № 18 та ін.). Активно листувався з А. Кримським.